Відварений рис із пікантним помідорним карі від Джеймі Олівера, мене й усього індійського народу

Цей рецепт з’явився на світ завдяки невичерпній фантазії знаменитого британського кухаря, талановитого кулінарного письменника й мегапопулярного блогера Джеймі Олівера. Я лише зовсім трішки адаптував його до наших східноєвропейських умов харчування, а заразом і вподобань.

Утім, не лише Джеймі й почасти ваш покірний слуга доклали руку до народження цього рецепта: судячи вже із самої назви страви, її коріння тягнеться до Південної Азії, де розташована батьківщина карі — Індія.

У середньовічній Індії протокарі готували з м’яких спецій, таких як асафетида, кардамон, коріандр, кмин та імбир, із додаванням помірної кількості чорного перцю. Важливим кроком у створенні сучасного карі стала поява в Індії гострих перців чилі, а також інших інгредієнтів, таких як помідори й картопля. Усе це відбувалося в межах колумбового обміну рослинами між Старим і Новим Світом. Імперія Великих Моголів принесла до Індії нові страви з використанням тонших спецій, особливо ці нововведення торкнулися півночі країни. Під час британського правління в Індії активно розвивалася так звана англо-індійська кухня, що привело до появи в Британії першого рецепта «карі по-індійськи» від Ганни Гласс (вісімнадцяте століття). Потім, століттям пізніше, карі поширилося в Карибському басейні завдяки індійським працівникам цукрових плантацій, які працювали тут за контрактом, а також завдяки британським мореплавцям, що торгували з Японією. Подальший обмін по всьому світу остаточно перетворив карі на цілком міжнародну страву.

У різних країнах існує буквально нескінченна кількість різноманітних видів карі. У Південно-Східній Азії карі часто містить пасту зі спецій і кокосове молоко. В Індії спеції обсмажують у рослинній олії або топленому маслі, щоб отримати ніжну пасту, яку потім можна змішувати з бульйоном на водній основі, а іноді й із коров’ячим або кокосовим молоком. У Китаї та Кореї карі готують, використовуючи готовий порошок з однойменною назвою.

Ресторани карі за межами рідних країн часто адаптують свою національну кухню до місцевих смаків; наприклад, тайські ресторани на Заході використовують у стравах червоне, жовте й зелене карі з перцем чилі відповідних кольорів, часто в поєднанні з додатковими спеціями тих самих кольорів. У Великій Британії карі — популярна страва, деякі види якої запозичені з Індії, інші модифіковані або винайдені спеціально для цього виду приправи.

Розраховано на 4–6 порцій.

Інгредієнти для рису

• 2 склянки довгозернистого рису сорту басматі або жасмин

Інгредієнти для карі

• 1 кг різнокольорових помідорів різних форм і розмірів (хвостики видалити, коротко бланшувати й очистити від шкірки)
• 1 середня головка жовтої цибулі (почистити й розрізати на чотири частини)
• 2,5 см свіжого кореня імбиру (почистити й нарізати маленькими кубиками зі стороною близько 3 мм)
• 1 чайна ложка грубо подрібненого перцю чилі без насіння (або до смаку)
• 3 великі зубчики часнику (або до смаку), нарізані скибочками завтовшки 2 мм
• По 1 чайній ложці зіри й насіння фенугреку (пажитнику)
• 3–4 листки кафіру (лаймового дерева)
• 1 чайна ложка шафрану (якщо імеретинського; іранського буде достатньо в три-чотири рази менше)
• 1 банка або 400 мл кокосового молока
• 150 г нарізаного кубиками консервованого манго
• 120 мл мангового соку з-під консервованого манго
• Оливкова олія
• Чверть склянки листя пажитнику
• Морська сіль (до смаку)

Приготування

1. У великий широкий сотейник викладаємо цибулю, чилі, імбир, часник і спеції разом із невеликою кількістю оливкової олії. Коротко обсмажуємо на середньому вогні й потім додаємо всі інші інгредієнти для карі (солимо до смаку).
2. Після цього доводимо до кипіння й зменшуємо вогонь до помірного. Готуємо, поки помідори не стануть м’якими, але водночас ще триматимуть форму. Наприкінці додаємо до карі листочки пажитнику.
3. Окремо варимо або готуємо на парі рис.
4. Розкладаємо готовий рис по сервірувальних тарілках разом із помідорним карі.
5. Подаємо теплим.