Кантуччі з мигдалем, кеш’ю, апельсиновими цукатами, коричневим цукром і Амаретто

У нашому сьогоднішньому варіанті всесвітньо відомої італійської випічки під назвою «кантуччі», крім традиційного мигдалю й Амаретто, є кеш’ю, апельсинові цукати й коричневий цукор. Останнім ми замінили типову для кантуччі ваніль, що надало випічці характерного карамельного присмаку.

Кантуччі, як відомо, — це невелике італійське печиво з мигдалевим смаком, яке традиційно готують без дріжджів і жиру та випікають у духовці двічі: спершу у вигляді довгих, злегка приплюснутих ковбасок, а вдруге — нарізаним у формі овальних сухариків. Власне, його назва походить від староіталійського слова «cantuccio», яке може позначати невелику окрайку або шматок хліба з товстою скоринкою; найчастіше маються на увазі краї буханця.

В англомовних країнах звичніша назва цієї випічки — «біскотті», але насправді в Італії це слово означає будь-яке печиво або бісквіт. Якщо ж ви спробуєте знайти такі ласощі в Італії, ввівши запит «biscotti», він, імовірно, буде недостатньо конкретним. У таких випадках рекомендую користуватися термінами «cantucci» або «cantuccini»; останній є зменшувальною формою від кантуччі й означає просто «маленькі кантуччі». Утім, корінні італійці часто вживають ці дві назви як взаємозамінні.

Якщо вам колись доводилося бувати в Італії, вам, імовірно, подавали кантуччі з кавою. Річ у тім, що їхня щільна, хрустка консистенція робить їх ідеальними для вмочування в будь-який напій.

На Апеннінському півострові, однак, традиційний спосіб їсти кантуччі — вмочувати їх у солодке десертне вино під назвою Vin Santo. Кантуччі не надто солодкі, особливо порівняно з будь-яким видом сучасного печива, і вмочування їх у солодке вино замість гіркої кави видається логічнішим та додає кантуччі зовсім нового рівня смаку. Подають кантуччі зазвичай після їжі, і більшість італійських ресторанів пропонують їх на десерт. У меню це може бути позначено як «cantucci e vino santo» («кантуччі й вино»).

Згадане солодке вино родом із Тоскани, і його горіхово-фруктові нотки чудово поєднуються зі смаком кантуччі. Віно санто виробляють із часів Середньовіччя з висушеного в природних умовах білого винограду сортів Требб’яно й Мальвазія, після чого витримують від трьох до дванадцяти років у невеликих бочках, де воно традиційно змішується з маточним суслом від попередніх партій цього самого вина.