2U — Cibus est amor!
Паста та несолодка випічка

Орек’єте з рагу із брюссельської капусти, цибулі-порею та бекону

ДО ОБРАНОГО

Ще один рецепт пасти… Скільки їх уже на нашому кулінарному блозі? Чесно кажучи, я давно перестав їх рахувати, тому відповім коротко: дуже багато! Ба більше, їх так багато, що небагато блогерів, наших колег по цеху, зможуть похвалитися хоча б приблизно такою самою кількістю страв із пасти. Серед них чимало рецептів є автентичними, тобто спочатку створеними в аналогічному вигляді жителями одного з регіонів Італії. Є чимало й таких, які можна назвати авторськими і які народилися завдяки фантазії вашого покірного слуги або інших авторів, зокрема досить відомих. У такій кількості рецептів, приготованих із пасти, немає нічого дивного, адже паста — один із найдавніших продуктів, які використовували етруски, давні предки сучасних італійців. Перші свідчення про це датуються 400 роком до нашої ери. Втім, письмові згадки про виробництво пасти в Італії належать до тринадцятого–чотирнадцятого століть.

Паста, звісно, не в тому вигляді, у якому знаємо її ми, була відома ще давнім грекам. Зокрема, у працях Горація згадується laganum — тонкі листи смаженого тіста, що були повсякденним продуктом харчування в ті далекі часи. Афіней Навкратійський (грец. — Ἀθηναῖος Ναυκρατίτης, лат. — Athenaeus), давньогрецький письменник з єгипетської Навкратіди, який жив на межі другого–третього століть, наводить як приклад рецепт лагани, який він приписує Хрисіппу Тіанському I століття. Згідно із цим рецептом, листи тіста з пшеничного борошна й соку подрібненого салатного листя приправляли спеціями та обсмажували в киплячій оливковій олії. У кулінарній книзі початку п’ятого століття також описано страву під назвою «лагана», що складається із шарів тіста й м’ясного фаршу. Її вважають попередницею сучасної лазаньї. Однак спосіб її приготування не відповідає сучасному розумінню ні свіжих, ні сухих макаронних виробів. Вони мають лише схожі основні інгредієнти й почасти, можливо, форму.

На початку сімнадцятого століття в Неаполі існувало примітивне обладнання для виробництва макаронних виробів. Пізніше було розроблено тістомісильні машини й преси, що зробило виробництво макаронних виробів економічно вигідним. У 1740 році у Венеції було видано ліцензію на першу макаронну фабрику. Протягом дев’ятнадцятого століття для відокремлення зерен від висівок почали використовувати водяні млини й кам’яні жорна, що започаткувало розширення ринку пасти. До 1867 року компанія Buitoni в Сансеполькро (Тоскана) стала визнаним виробником пасти. На початку 1900-х років штучні процеси сушіння та екструзії дали змогу створити більше розмаїття макаронних виробів і значно збільшити обсяги експорту, поклавши початок повсюдному зародженню макаронної промисловості.

У 2008 році було підраховано, що італійці з’їдали понад 27 кг макаронних виробів на людину за рік, легко перевершивши за цим показником американців, які з’їдали лише 9 кг на людину. Оскільки індивідуальне споживання пасти в Італії істотно перевищує вирощуваний урожай пшениці в країні, Італія часто імпортує її з інших країн. Через великий попит на цей основний продукт харчування пасту нині здебільшого виробляють на фабриках, і лише невелику її частину виготовляють вручну.

Що особливо приваблює в пасті, то це її неймовірна універсальність, яка дає змогу створювати з нею все нові й нові страви. Із власного досвіду знаю, що кулінарні ідеї такого роду ніколи не вичерпаються. Яскравим прикладом мого твердження може слугувати наш рецепт орек’єте з рагу із брюссельської капусти, цибулі-порею та бекону.

Орек’єте з овочевим рагу, беконом і пармезаном — крупний план

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

  • 1 упаковка (або 500 г) орек’єте чи інших коротких макаронів
  • 300 г брюссельської капусти (за потреби видалити верхні зіпсовані листочки, розрізати навпіл)
  • 1 цибуля-порей (нарізати кільцями білі та світло-зелені частини)
  • 1 середній болгарський перець (почистити всередині й нарізати маленькими шматочками) або чайна ложка солодкої паприки
  • 200 г сирого бекону, нарізаного тонкими смужками або кубиками
  • 1 банка (або 400 г) консервованих рубаних помідорів
  • 1 чайна ложка сушених італійських трав
  • Оливкова олія
  • Сіль, перець
  • Пармезан для подачі (за бажанням)

Приготування:

  1. У великій каструлі з киплячою й добре підсоленою водою відварюємо пасту, керуючись інструкцією виробника на упаковці. Відкидаємо на друшляк.
  2. Тим часом у великій сковороді на середньо-слабкому вогні обсмажуємо бекон з обох боків, поки не випустить жир і добре не підрум’яниться. Перекладаємо на тарілку.
  3. Якщо жиру від бекону недостатньо, додаємо трохи оливкової олії. Далі збільшуємо вогонь до середнього й викладаємо у сковороду болгарський перець (або паприку, якщо використовуєте), цибулю та капусту. Готуємо, регулярно помішуючи, протягом 6–7 хвилин, після чого викладаємо в суміш рубані помідори й сушені італійські трави. Продовжуємо готувати в тому самому режимі ще приблизно 4 хвилини, поки рагу достатньо не загусне. Повертаємо сюди бекон. Солимо й перчимо до смаку.
  4. Розкладаємо орек’єте по тарілках і викладаємо зверху ще гаряче рагу. За бажанням посипаємо пармезаном. Подаємо до столу негайно.

Оцініть рецепт

Ще немає оцінок. Оцініть рецепт першими!

ПОДІЛИТИСЯ РЕЦЕПТОМ

КОМЕНТАРІ

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Коментар з’явиться на сайті після перевірки.