Паста фольє д’уліво з кислим молоком, смаженою цибулею та зеленим часником

Цю унікальну італійську пасту, яка своєю формою нагадує листочки оливкового дерева, так колись і назвали — «foglie d’ulivo», що перекладається як «листя оливи». За консистенцією та якістю тіста вона найближча до домашніх видів пасти, а зазвичай італійці готують удома фарфале, тальятеле, папарделе, орек’єте, макероні та деякі інші. Здебільшого в таких випадках ідеться про просту за своєю формою пасту, зробити яку в умовах домашньої кухні не надто складно.

Для приготування довгих макаронів на кшталт тальятеле, спагеті та інших практично в кожному італійському домі є спеціальна машинка, а названі мною короткі макарони (їхній список у мене не вичерпний) італійські нонни, як правило, «ліплять» руками.

Скажу більше, фольє д’уліво практично відразу, щойно я спробував цю пасту, нагадали мені лінивці моєї вірменської бабусі Євгени, дочки Аракела. Лінивці готували в нашому домі досить часто — щонайменше кілька разів на тиждень, оскільки вони мали особливу популярність серед усіх численних домочадців, включно з нашими родичами та друзями батька, які чули про бабусину кулінарну майстерність і тому з’являлися в нас в обідню пору із завидною регулярністю. Євгена робила їх із кислим молоком, із м’ясом (як правило, з бараниною, рідше з куркою), а іноді просто з жовтою ріпчастою цибулею, обсмаженою у великій кількості вершкового масла. Здебільшого лінивці приправляли товченим із сіллю часником, іноді й рідше його замінював гострий перець. Нерідко моя бабуся додавала до лінивців зелень — кінзу або петрушку, або й те, й інше. При цьому вона такі травички практично не подрібнювала: просто видаляла з них грубі гілочки. Коли з’являлася така можливість (не забувайте, що все це відбувалося за радянських часів), Євгена прикрашала лінивці зернами граната, особливо коли готували лінивці з бараниною.

У лінивцях із кислим молоком використовували, звісно ж, мацоні. У нашому домі його вміли робити так, що ложка, встромлена в таке молоко, залишалася у вертикальному положенні. Мацоні приготувати нескладно, і такий рецепт є в нашому кулінарному блозі recept2. Утім, у нашому рецепті фольє д’уліво ви можете використати замість мацоні грецький йогурт або якийсь якісний жирний кефір, зокрема й домашній.

Для цього рецепта я, благо весна дозволяла, замінив звичайний і традиційний у таких випадках часник зеленим, що дало змогу зробити гостроту страви помірнішою та делікатнішою. Також замість ріпчастої цибулі я брав порей — після обсмажування він виходить м’якшим на смак і солодшим.

Ось і всі премудрості, які я хотів Вам повідомити про походження та приготування пасти фольє д’уліво з кислим молоком, смаженою цибулею та зеленим часником.

Почнімо?

Розраховано на чотири–шість порцій

Інгредієнти:

• 1 упаковка фольє д’уліво (або 500 г)
• 2 стебла цибулі-порею (видалити корінці й нарізати кільцями завширшки 4–5 мм лише білі та світло-зелені частини)
• 1 великий пучок зеленого часнику (білі й зелені частини розділити та грубо порубати)
• 1,5 л мацоні кімнатної температури, грецького йогурту або жирного густого кефіру*
• 2 столові ложки вершкового масла
• Сіль

Приготування:

1. У великій сковороді на помірному вогні нагріваємо вершкове масло і, коли воно повністю розтане, притушковуємо порей та білі частини часнику протягом приблизно 4 хвилин, час від часу помішуючи, доки вони не стануть майже м’якими, але при цьому не змінять колір.
2. Водночас у великій каструлі з добре підсоленою киплячою водою варимо пасту, керуючись інструкцією виробника. Щойно вона буде готова, зливаємо воду.
3. Розкладаємо пасту по мисках, додаємо мацоні, а зверху викладаємо цибулево-часникову суміш разом із вершковим маслом і зелені частини часнику.
4. Не зволікаючи, подаємо до столу.