Плоска зелена квасоля з фенхелем, цибулею-пореєм, помідорами та пажитником у топленому маслі

Ідея цього рецепта плоскої зеленої квасолі з фенхелем, цибулею-пореєм, помідорами та пажитником у топленому маслі з’явилася в мене під впливом тих кулінарних традицій, які я перейняв від своєї вірменської бабусі Євгени. Вона називала схожу страву «лобі» (очевидно, орієнтуючись на її грузинське походження, хоча в Карабаху, звідки бабуся була родом, багато хто так її називав) і готувала з плоскої стручкової квасолі, великої кількості цибулі та зелені, що складалася переважно з петрушки, кінзи й м’яти, а також іще більшої кількості вершкового масла. Останнє взагалі було окремою темою для розуміння підходів Євгени до їжі. Її улюбленою приказкою було «вершкового масла багато не буває», і вона свято дотримувалася цього нею ж вигаданого кулінарного принципу: багато її страв буквально «плавали» у вершковому маслі! Зараз, коли моє здоров’я вже не таке міцне, як було раніше, я дивлюся з певним сумнівом на подібні особливості домашньої кухні Євгени. Утім, ця сама кухня була повністю побудована на традиціях, які Євгена ввібрала з молоком матері в Карабаху, сільському, загалом, регіоні Вірменії, де більша частина населення працювала на землі, а тому переважала важка селянська праця, що потребувала ситної, калорійної їжі. Ну, а тоді, тоді це було просто шалено смачно — ось і все!

«Лобі», яке я пропоную вам сьогодні, дещо відрізняється від бабусиного, але тільки завдяки використанню деяких інших інгредієнтів. Ядрену ріпчасту цибулю я замінив тут значно м’якшими й ароматнішими фенхелем та цибулею-пореєм, традиційні петрушку й кінзу — пажитником. Євгена зазвичай приправляла своє лобі сіллю та меленим чорним перцем, я ж додав сюди трохи дошабу й лимонного соку. Приготування страви загалом залишилося таким самим, а кількість вершкового масла я постарався за можливості зберегти в його, так би мовити, «первозданному» вигляді, лише додавши сюди трохи курячого бульйону для того, щоб смачної підливки було трохи більше й лобі вийшло соковитішим.

Наша плоска зелена квасоля з фенхелем, цибулею-пореєм, помідорами та пажитником у топленому маслі може стати як основною стравою, адже вона досить поживна для цього, так і чудовим гарніром до будь-яких видів смаженого м’яса й навіть до риби.

Розраховано на 4–6 порцій.

Інгредієнти

800 г плоскої стручкової квасолі (очистити від хвостиків і з’єднувальних ниток)
2 середні головки фенхелю (верхні грубі листки видалити й нарізати невеликими часточками)
1 цибуля-порей (нарізати кільцями завширшки 4–5 мм тільки білу та світло-зелену частини)
600 г невеликих помідорів сорту сливка (залежно від розміру нарізати вздовж навпіл або на чотири частини)
1 середній пучок пажитнику (розібрати на листочки)
1 столова ложка грубо подрібненого листя м’яти
3 столові ложки топленого масла
2 столові ложки оливкової олії
1 склянка курячого бульйону
1 столова ложка шовковичного дошабу (можна замінити іншим фруктовим дошабом, наприклад, гранатовим або виноградним)
1 столова ложка свіжовичавленого лимонного соку
Сіль, перець (до смаку)

Приготування

У великій сковороді з високими бортами й товстим дном нагріваємо на середньому вогні 1 столову ложку топленого масла та 2 столові ложки оливкової олії. Потім зменшуємо вогонь до слабкого й тушкуємо в цій суміші фенхель і цибулю-порей протягом 4–5 хвилин, зрідка помішуючи. Додаємо помідори та продовжуємо готувати в тому самому режимі ще стільки ж часу.
Після цього додаємо в сковороду квасолю та склянку курячого бульйону. Доводимо до кипіння й зменшуємо вогонь до середньо-слабкого. Готуємо 7–8 хвилин, поки половина бульйону не википить.
Викладаємо в сковороду решту топленого масла, пажитник, а також м’яту й за хвилину вимикаємо вогонь.
Приправляємо лобі сіллю та перцем до смаку, а також додаємо до нього дошаб і лимонний сік. Накриваємо кришкою й даємо постояти 10–15 хвилин.
Подаємо теплим разом зі свіжим хлібом або лавашем.