Риба, запечена в духовці в пряній кавовій скоринці, або що таке афроамериканська Кванзаа?

Останні дні грудня для багатьох афроамериканців означають тривалий відпочинок удома, сімейні ігри у віст, а також багато-багато їжі. Для Рашада Фрейзера, чий рецепт ліг в основу нашої сьогоднішньої цілком незвичайної рибної страви, та його родини в Портленді (штат Орегон) — це все передусім про їжу. Не лише тому, що Фрейзер — талановитий кухар, а ще й тому, що Кванзаа.

Кванзаа — це велике щорічне свято афроамериканської культури, яке відзначають із 26 грудня до 1 січня й завершують спільним бенкетом під назвою Караму, що зазвичай відбувається на 6-й день. Його створив професор та афроамериканський активіст Маулана Каренга на основі традицій африканського свята врожаю з різних частин Африки, зокрема Західної та Південно-Східної Африки.

Каренга створив Кванзаа 1966 року після заворушень у Воттсі. Каренга писав, що його метою було «дати чорношкірим альтернативу наявному святу Різдва, а також дати чорношкірим можливість святкувати себе та свою історію, а не просто наслідувати практику панівного суспільства». Для Каренги, важливої постаті в русі Black Power 1960-х і 1970-х років, створення таких свят також підкреслювало основну передумову, що «перед насильницькою революцією має бути культурна революція. Культурна революція дає ідентичність, мету й напрямок».

За словами Каренги, назва Кванзаа походить від фрази мовою суахілі «матунда я кванза», що означає «перші плоди». У Південній Африці існують фестивалі перших плодів, які відзначають у грудні/січні та які пов’язані з південним сонцестоянням. При цьому Каренгу частково надихнула прочитана ним розповідь про зулуське свято Умхосі Воквешвама.

У перші роки святкування Кванзаа Каренга любив повторювати, що це свято мало стати альтернативою Різдву. Він вважав, що Ісус був психопатом, а християнство було «білою» релігією, якої чорношкірі мали уникати. У міру того як Кванзаа здобувала дедалі більше прихильників, Каренга змінив свою позицію, щоб не відштовхувати християн, які сповідують свою віру, заявивши в книжці 1997 року «Кванзаа: святкування сім’ї, спільноти й культури», що «Кванзаа не була створена для того, щоб дати людям альтернативу їхній власній релігії чи релігійному святу». Багато афроамериканців, які святкують Кванзаа, роблять це на додаток до святкування Різдва.

Після свого початкового виникнення в Каліфорнії Кванзаа поширилася за межі Сполучених Штатів.

Отже, риба, запечена в духовці в пряній кавовій скоринці.

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

Для риби:

• 1 ціла риба, очищена зовні та всередині, вагою близько 2,5 кг (ми використали коропа)

Для глазурі:

• 1 столова ложка натуральної кави дрібного помелу
• По одній чайній ложці сушеної цибулі та часнику
• 1 чайна ложка (або до смаку) добре подрібненого перцю чилі без насіння
• 1 чайна ложка кмину (обсмажити на сухій сковороді до появи аромату та розтерти в ступці)
• Пів столової ложки коричневого цукру
• 2 столові ложки свіжовичавленого соку лайма
• Чверть склянки оливкової олії, плюс іще для збризкування
• 1 чайна ложка морської солі середнього помелу

Для подачі:

• Часточки лайма

Приготування:

1. Нагріваємо духовку до 200 градусів Цельсія. Дуже добре промокаємо рибу паперовими рушниками.
2. У середній мисці змішуємо всі інгредієнти для глазурі.
3. Потім гострим ножем робимо з боків риби по чотири-п’ять поперечних надрізів завглибшки 7–8 мм. Покриваємо гостро-солодкою кавовою сумішшю зовнішні частини риби та її порожнину, намагаючись якомога ретельніше втерти суміш у всі зроблені раніше надрізи.
4. Викладаємо на деко силіконовий килимок із невисокими бортиками, достатній, щоб умістити рибу. Рясно збризкуємо його оливковою олією та викладаємо сюди рибу. Ставимо деко з рибою в духовку й готуємо близько 40–50 хвилин, або доки шкірка риби не вкриється зверху темно-коричневою хрусткою скоринкою.
5. Подаємо до столу теплою разом із часточками лайма.