Смажена картопля з морквою бебі, грибами шимеджі, руколою та айолі

Рецепт цієї страви дуже простий: нарізана часточками картопля обсмажується разом із морквою бебі та грибами шимеджі, після чого заправляється руколою й айолі, тобто домашнім майонезом. Попри те, що вона готується доволі швидко — лише пів години, результат перевершить усі ваші очікування!

Ця смажена картопля з морквою бебі, грибами шимеджі, руколою та айолі є чимось середнім між теплим салатом, гарніром і легким перекусом в обідню перерву.

Саме через простоту цього рецепта на перше місце тут виходять якість і свіжість його інгредієнтів.

У цьому разі я використовую картоплю Гранада. Цей молодий середньоранній сорт картоплі (Solanum tuberosum) столового призначення виведено зовсім недавно, наприкінці 2014 року. Його батьківщиною є Німеччина. Сорт Гранада мені подобається тим, що він абсолютно універсальний і однаково чудово підходить для приготування будь-яких страв. Найкраще його коренеплоди поводяться під час смаження, зокрема у фритюрі. Вони чудово підходять для фарширування, запікання в духовці та заправляння різноманітних супів. Також Гранада буде ідеальним доповненням до салатів та овочевих сумішей, які потребують тушкування.

Морква бебі трапляється у продажу двох видів: так звана справжня морква бебі, тобто морква, зібрана до досягнення стиглості, і «виготовлена» морква бебі — саме та, яку ви найчастіше можете зустріти у продажу. Остання — це морква хорошої якості, яку отримують із великої моркви шляхом чищення й обрізання до симпатичних коренеплодів однакового розміру.

Взяти дорослу моркву й нарізати її на дрібніші, акуратні шматочки для продажу було інновацією, яку придумав каліфорнійський фермер Майк Юросек у 1986 році, покликаною скоротити харчові відходи.

Ще одним важливим інгредієнтом нашої страви є шимеджі. Це різновид азійських грибів із хрусткою текстурою та горіховим, доволі пікантним ароматом. Їх також називають «буковими грибами», оскільки в дикій природі вони ростуть на повалених букових деревах.

Існує кілька різновидів грибів шимеджі, хоча найпоширеніші білі шимеджі.

Шимеджі мають характерний смак умамі через високу концентрацію в них природних амінокислот, відомих як глутамати. Для порівняння те саме можна сказати про такі харчові продукти, як пармезан і анчоуси. Комерційно культивовані гриби вирощують на підкладці із зерна, тирси та інших органічних матеріалів.

Більшість грибів насправді важко пересмажити: у процесі тривалого готування на сковороді вони просто втрачають вологу й зменшуються в розмірі. Гриби шимеджі в цьому сенсі унікальні, оскільки пересмажування цих грибів може лише призвести до втрати ними хрустких властивостей. Вони смажаться доволі швидко, тому слід перевіряти їхню готовність уже після 3–4 хвилин смаження або тушкування, щоб переконатися, що вони не втратили свою апетитну текстуру.

(розраховано на три-чотири порції)