Сільський овочевий суп

Сирого осіннього дня цей овочевий суп, приготований у характерній для сільських кулінарних традицій манері, — найкраще, що ви можете придумати для смачної, корисної та водночас зігрівальної сімейної вечері. Готується він дуже просто, як, власне, і вся їжа, яку я зустрічав у сільській кухні будь-якого народу, і до його складу входять лише овочі, хоча сам собою цей суп далекий від того, щоб його можна було назвати вегетаріанським, оскільки вариться на досить жирному й ароматному качиному бульйоні. Із цієї ж причини наш сьогоднішній суп дуже поживний, що, як ви самі розумієте, для людей, які живуть у селах і чиє життя в усі часи було пов’язане в буквальному розумінні слова із землею, мало неабияке значення з огляду на специфіку їхньої важкої праці.

Серед обов’язкових інгредієнтів цього сільського овочевого супу я назвав би гарбуз/моркву, картоплю, корінь селери, цибулю, часник і зелень.

У першому випадку ми використали невеликий гарбуз сорту Хоккайдо. Гарбуз цього сорту вирізняється яскраво-помаранчевим кольором і трохи солодкуватим присмаком із помітними пряними нотками. Не всі люблять цей овоч (насправді це ягода) через його характерний солодкувато-горіховий аромат. Тому за бажання ви можете замінити гарбуз звичайною морквою або пастернаком, який амазиги (вони ж — бербери, вони ж — маври) називають «білою морквою».

Цибулю для цього супу бажано брати білу або червону. Ці види ріпчастої цибулі не такі гострі, як жовта ріпчаста цибуля, і водночас зберігають насичений, злегка карамельний після обсмажування смак. Ще краще, якщо вам вдасться купити цибулю-шалот або порей.

Картопля не повинна бути надто крохмалистою, інакше вона «замутить» прозорий качиний бульйон.

Корінь селери, який ми використовуємо для цього супу, можна замінити делікатнішими на смак стеблами зеленої селери.

Із зелені пропоную кріп, петрушку й трохи м’яти. Утім, без останньої можна й обійтися, оскільки її не завжди можна купити пізньої осені й тим паче взимку.

Як варіант пропоную вам додати до цього супу болгарський перець. Він зробить вигляд супу «веселішим», а заразом додасть йому смакових балів.

Розраховано на 4–6 порцій.

Інгредієнти

600 г м’якоті гарбуза Хоккайдо (нарізати невеликими кубиками)
400 г картоплі (почистити й нарізати невеликими кубиками)
2 середні болгарські перці (видалити хвостики й насіннєві камери, після чого нарізати квадратиками зі стороною близько 1–1,2 см)
200 г кореня селери (почистити й нарізати невеликими кубиками)
1 цибуля-порей (нарізати кільцями лише білу частину)
2 зубчики часнику (почистити й розчавити)
По 2 столові ложки подрібнених листочків петрушки й кропу
1 столова ложка подрібненого листя м’яти
1 склянка консервованого нуту
1,5 л качиного бульйону (ми варили його на качиних крильцях)*
1,5 столові ложки свіжовичавленого лимонного соку
Оливкова олія
Сіль, перець (до смаку)

Приготування

У великій сковороді з товстим дном і високими бортами на середньому вогні нагріваємо пару столових ложок оливкової олії та обсмажуємо часник протягом 20–30 секунд. Усипаємо цибулю-порей і готуємо ще 3–4 хвилини, час від часу помішуючи. Після цього додаємо до сковороди гарбуз, картоплю, болгарський перець, корінь селери й нут. Продовжуємо готувати в тому самому режимі ще 6–7 хвилин, доки овочі не почнуть злегка підрум’янюватися.
Потім вливаємо до овочів гарячий качиний бульйон і доводимо до кипіння. Відразу зменшуємо вогонь до середньо-слабкого й варимо суп під трохи прочиненою кришкою наступні 4–5 хвилин або доки овочі не стануть м’якими. Наприкінці кидаємо до супу зелень і вимикаємо вогонь. Приправляємо лимонним соком, а також сіллю та перцем до смаку. Даємо постояти під кришкою 15 хвилин.
Подаємо гарячим або теплим зі свіжим сільським хлібом із товстою хрусткою скоринкою.