Яйця, запечені в кокосовому молоці із зеленим карі та кінзою, — із тайських нотаток

Звісно, тайські страви подобаються більшості тих, хто їх хоч раз куштував, але що саме робить національну кухню Таїланду однією з найпоширеніших і найбажаніших у світі? Як вона виникла?

Кулінарні традиції цього райського куточка планети, доволі прості, але водночас надзвичайно вишукані, стали наслідком продуманого й гармонійного поєднання того, про що французи жартома кажуть je ne sais quoi. Залежно від регіону Таїланду, де ви захочете зазирнути до місцевого ресторанчика або просто надумаєте перекусити в недорогому вуличному наметі, ви знайдете кислі, солодкі, солоні, гіркі або пряні смаки в різноманітних поєднаннях, які роблять кожну замовлену вами страву живою та своєрідною. До характерних регіонів, на які поділяється тутешня кухня, можна віднести північну, північно-східну, південну й центральну частини країни.

Історично й здебільшого завдяки впливу буддизму гастрономічні вподобання тайців склалися так, що м’ясо ніколи не було основною їжею корінного населення, а якщо його і їли, то далеко не всяке.

Традиційно до багатьох тайських страв заведено додавати морепродукти, різні трави та спеції. М’ясо тут, як правило, смажать і розбирають на волокна — для зручності споживання. Водночас типовими для тайських кулінарних традицій усе ж є три способи приготування їжі: тушкування, запікання та гриль. Проте внаслідок багатовікової (протягом 1400 років) міграції китайців на землі, які тепер є територією не лише Таїланду, а й Лаосу, Бірми, Камбоджі та В’єтнаму, тобто більшої частини Південно-Східної Азії, цей перелік способів приготування доповнили смаженням, обсмажуванням і смаженням у фритюрі. Саме завдяки цьому з’явилися відомі всьому світові «пад тай» (смажена локшина) та «кхао пад» (смажений рис) — класичні страви тайської кухні.

Важко було б уявити формування сучасної кухні Таїланду без участі португальців, голландців, французів і японців, які в різні часи господарювали в цій країні й так чи інакше вплинули на місцеві гастрономічні звичаї.

Я вже писав про те, яке значення має для тайської кухні перець чилі, а також про те, як і коли він потрапив до Таїланду. Однак не зайвим буде нагадати, що сталося це на початку сімнадцятого століття, а винуватцями цієї знакової, поворотної для місцевої кулінарії події були португальські місіонери, які завезли сюди перець із Південної Америки.

Тайці відомі своєю прихильністю до місцевих інгредієнтів, а також винахідливістю, тому багато іноземних страв вони адаптували (і дуже вдало, скажу я вам!) до продуктів, які виробляють у Таїланді. Наприклад, топлене масло, без якого неможлива індійська кухня, тут замінили кокосовою олією та кокосовим молоком — найуживанішими складниками тайської кухні.

Сьогодні в це важко повірити, але в далекому минулому тайські страви рясніли різноманітними прянощами й відзначалися помітною гостротою. Згодом ступінь гостроти знизився, а складники, якими тепер традиційно приправляють більшість місцевих страв, обмежуються лемонграсом, галангалом (родичем імбиру з менш пекучим смаком) і свіжими травами — такими як коріандр, базилік тощо.

(на одну порцію)

Інгредієнти:

• 1 велике куряче яйце
• Кокосова олія для формочок
• 2 столові ложки кокосового молока
• 1–2 гілочки кінзи (без жорстких стебел)
• 1 чайна ложка зеленого карі (продається в пакетиках у відділах з азійськими продуктами)
• 1 цибулина шалоту (почистити й нарізати кільцями)
• Рослинна олія
• Сіль

Приготування:

1. Розігріваємо духовку до 170 градусів. Змащуємо одну формочку діаметром до 10 см кокосовою (або іншою рослинною) олією. Додаємо кокосове молоко з розмішаним у ньому зеленим карі, а потім вбиваємо яйце й солимо. Ставимо в духовку на 8–10 хвилин або доки яйце майже не приготується.
2. Тим часом у сковороді з ложкою рослинної олії добре підрум’янюємо цибулю.
3. Перед подачею кладемо у формочку з яйцем кінзу й цибулю.