Смажені помідори з кедровими горішками та м’ятою по-палестинськи, або «галайєт банадура»

«Галайєт банадура» або «галайєт бандора» (арабською в’яззю це має куди барвистіший вигляд — قلاية بندورة أو مسقة بندورة), що означає просто «сковорода з помідорами», — звичайна сільська страва, яку можна зустріти як у палестинській, так і в йорданській кухні. Готують галайєт банадура, як безпосередньо випливає з її назви, з помідорів. Крім останніх, у ній обов’язково присутні часник, гострий перець (зазвичай це серрано або халапеньйо), оливкова олія та сіль. Хоча вважається, що ця страва характерна для згаданих вище країн, вона широко поширена в усьому Леванті: по-перше, завдяки простоті й легкості приготування, а по-друге, через очевидну корисність і поживність інгредієнтів, з яких вона складається. Утім, усе ж головну роль у великій популярності галайєт банадура відіграє надзвичайний і, я б навіть додав, вишуканий смак цієї страви.

Для приготування галайєт банадура у великій важкій сковороді нагрівають оливкову олію. Тим часом чистять і подрібнюють часник та гострий перець, а помідори нарізають кубиками (іноді для зручності з них також знімають шкірку). Після цього всю суміш готують у нагрітій олії, поки вона добре не загусне, але водночас не підсохне й не підгорить.

Галайєт банадура традиційно їдять зі шматочками теплої піти, якими підхоплюють невеликі порції соусу та відправляють до рота. Утім, цю страву нерідко подають на рисі й при цьому використовують столові прибори. У ресторанах і на формальних заходах (прийоми, ювілеї тощо) галайєт банадура часто прикрашають під час подавання смаженими кедровими горішками, які, до речі, разом із самим кедром є символами Леванту (зокрема Лівану).

Як завжди трапляється з популярними стравами, галайєт банадура має безліч версій, зокрема ті, до яких додають мелену яловичину або яловичину чи баранину у вигляді невеликих смажених шматочків. Крім того, таку страву іноді приправляють часником і подають зі смаженими яйцями.

Серед кулінарних істориків побутує стійка думка, що походження галайєт банадура пов’язане з Гор-ас-Сафі та Гор-аль-Мазраа, двома сільськими регіонами, розташованими на узбережжі Мертвого моря, які вважаються «житницею» Йорданії.

Спекотний клімат названих місць, що є частиною Йорданської долини, ідеально підходить для вирощування помідорів.

Через зовсім нескладне приготування й мінімум необхідних для цього продуктів галайєт банадура використовується арабами під час тривалих піших переходів або трапез al fresco.

Галайєт банадура є чимось середнім між смаженими помідорами й томатним соусом-дипом. Інакше кажучи, вона має насичений смак, шовковисту текстуру і справді мільйон способів застосування: до смаженого м’яса, риби, страв із зернових (булгур, кускус), смаженого сиру, тофу тощо. Утім, якщо у вас немає на все це часу, можете просто подати її зі свіжим хрустким хлібом або коржами як елемент закуски — усе одно буде дуже смачно!

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

• 850 грамів стиглих помідорів сорту Сливка (зняти шкірку й нарізати кубиками зі стороною приблизно 1 см)
• 6 великих зубчиків часнику (почистити, потім два з них розчавити ножем, а чотири — нарізати тонкими поздовжніми пелюстками)
• 1 маленький стручок (або до смаку) свіжого перцю чилі (насіння й хвостик видалити, грубо порубати)
• 12 середніх листочків м’яти (порвати на шматочки)
• Третина склянки листочків петрушки (грубо порубати)
• Пів чайної ложки подрібненої сушеної м’яти
• 2 столові ложки кедрових горішків
• 120 мл оливкової олії
• Крупна морська сіль
• Грубо потовчений чорний перець

Приготування:

1. У великому сотейнику на середньому вогні нагріваємо 70 мл оливкової олії. Додаємо помідори, чилі, розчавлений часник, одну чайну ложку солі та чималу дрібку чорного перцю. Готуємо близько пів години, час від часу помішуючи, поки не утвориться густий соус. Потім додаємо сушену м’яту, перемішуємо й перекладаємо соус на сервірувальну тарілку. Даємо трохи охолонути.
2. Тим часом нагріваємо в невеликій сковороді ще 40 мл оливкової олії й на середньому вогні обсмажуємо решту часнику, поки він не почне набувати золотавого відтінку. Це може тривати приблизно 3–4 хвилини. Додаємо в сковороду кедрові горішки й готуємо ще 30 секунд або доти, доки горішки не почнуть змінювати колір. Вимикаємо вогонь, після чого шумівкою перекладаємо часник і кедрові горішки в томатний соус, а потім посипаємо свіжою м’ятою та листочками петрушки.
3. Перед подаванням скроплюємо страву рештою 10 мл оливкової олії. Подаємо страву теплою або кімнатної температури.