Чиказький хот-дог

«Думаю, що чиказький хот-дог — найкращий в Америці.

Він легко перевершує не лише нью-йоркський, а й будь-які інші хот-доги».

Ентоні Бурден.

Сьогодні будь-яка дитина в нас знає, що таке «хот-дог». Найчастіше пересічний споживач розуміє під ним яловичу сосиску, покладену в надрізану майже навпіл видовжену булочку й приправлену нашаткованою капустою, маринованими овочами — найчастіше подрібненим солоним огірком — і різними соусами: кетчупом, гірчицею тощо. Водночас усі чомусь твердо переконані, що хот-дог народився в Америці, але це, звісно, не так.

Кажуть, що перші сосиски або взагалі ковбаса з’явилися ще в сьомому столітті до нашої ери. Згадки про них трапляються вже в гомерівській «Одіссеї». За легендою особистий кухар римського імператора Нерона на ім’я Гаюс першим знайшов застосування порожнім свинячим кишкам: він наповнив їх меленим м’ясом і спеціями. Відтоді багато води спливло, а винахід давнього кухаря мандрував Європою в різних напрямках, доки не знайшов свого прихистку в Німеччині, де став чи не основним продуктом харчування. Німці так звиклися із цим історичним фактом, що жителі таких міст, як Франкфурт і Відень, навіть заявили на нього свої права й ще в тринадцятому столітті називали свої ковбаски не інакше як «франкфуртськими» та «віденськими»…

Усе це добре, скажете ви, але яким же чином дітище Гаюса потрапило до Америки, з якою, власне, у більшості й асоціюються знамениті хот-доги? Відповідь проста: у дев’ятнадцятому столітті до Нового Світу ринув потік німецьких іммігрантів, які, цілком природно, приїхали до Америки зі своїми усталеними кулінарними традиціями. Частиною цих традицій і були вже згадані німецькі сосиски.

За однією версією, 1867 року німецький іммігрант Чарльз Фельтман почав торгувати на Коні-Айленді, у Брукліні, Нью-Йорк, «франкфуртерами» просто з візка, до якого він прилаштував пічку, де варив сосиски й грів булочки, щоб вони залишалися свіжими та гарячими. Того року йому пощастило продати близько 3600 таких сосисок. Трохи згодом він навіть придбав землю й відкрив ресторан.

За іншою версією, хтось Антон Людвіг Фейхтвангер, у минулому баварський продавець сосисок, першим почав продавати франкфуртери на вулицях Сент-Луїса, Міссурі, у вісімдесятих роках дев’ятнадцятого століття, а щоб клієнти не обпікали пальці, пропонував їм рукавички. Невдовзі Фейхтвангер зрозумів, що втрачає гроші, бо багато людей рукавичок просто не повертали. Тоді його дружина придумала, як позбутися рукавичок: замість них вона запропонувала булочки. Ще в одному варіанті описано, що Антон уперше почав продавати сосиски в булочках 1904 року на Міжнародній виставці-продажу в Луїзіані або 1893 року на Всесвітній колумбійській виставці в Чикаго.

Серед сучасників Фельтмана та Фейхтвангера, причетних до появи хот-дога, згадують і Натана Гендверкера, польського іммігранта, який певний час працював у першого, а потім відкрив власний кіоск із продажу сосисок у булочках. Подейкують навіть, що його хот-доги вважали найвідомішими в Америці.

Ще одним претендентом на винайдення хот-дога є Гаррі Стівенс, який народився 1856 року в місті Дербі, Англія, але через 24 роки перебрався до американського штату Огайо. Опинившись у Штатах, Гаррі захопився бейсболом. У цьому виді спорту він знайшов і свій бізнес, створюючи дизайн карток для ведення рахунку гри. У своєму наступному підприємстві Стівенс домігся контракту на постачання прохолодних напоїв для низки стадіонів бейсбольної ліги. Звернувши увагу на популярність франкфуртських сосисок, він додав їх продаж до напоїв, подаючи в довгих булочках. Це нововведення мало приголомшливий успіх серед уболівальників і невдовзі було підхоплене іншими підприємцями.

Що ж, в історії походження хот-дога в нас залишилося лише одне нез’ясоване питання: звідки в цих сендвічів узялася така дивна назва? Адже українською вона перекладається буквально як «гарячий собака»!

Уживання терміна «хот-дог» як синоніма сосиски увійшло в моду ще в дев’ятнадцятому столітті. Можливо, через поширену в ті часи підозру щодо використання виробниками сосисок для цієї мети собачого м’яса. Утім, наприкінці дев’ятнадцятого й на початку двадцятого століття споживання такого м’яса в Німеччині вважалося звичайною справою, тому частина правди в цьому, як кажуть в Одесі, мала право бути.

Наскільки відомо, уперше назву «хот-дог» щодо сосисок згадали 14 вересня 1884 року в «Денному кур’єрі», періодичному виданні міста Евансвілл, Індіана.

Чиказькі хот-доги вважаються класикою американської вуличної їжі, а саме «Вінді-Сіті», тобто «Місто вітрів», як нерідко називають Чикаго його жителі, давно й цілком заслужено славиться цим своєрідним видом сендвічів по всій Америці. Тому для нашого першого знайомства ми обрали рецепт саме такого хот-дога. Ну і, звісно, як завжди в таких випадках, цей рецепт абсолютно автентичний.

Рекомендація до цього рецепта лише одна, але наполеглива й навіть категорична: у жодному разі не використовуйте тут кетчуп! У випадку із чиказьким хот-догом це жахливий моветон.

(розраховано на два хот-доги)

Інгредієнти для хот-дога:

• 2–4 яловичі сосиски — залежно від розміру (жодних свинячих, курячих або змішаних, і обов’язково в натуральній оболонці — такими є стандарти чиказького хот-дога)
• 2 видовжені білі булочки достатнього розміру, щоб умістити сосиску й гарнір (можуть бути посипані маком)
• 1 столова ложка класичної жовтої гірчиці, не надто гострої
• 1 невеликий маринований гострий перець або до смаку — залежно від бажаної гостроти (очистити від насіння й нарізати тонкими кільцями)
• 2–3 мариновані корнішони (нарізати тонкими кружальцями)
• 1 невеликий помідор (нарізати маленькими часточками)
• Оливкова олія — для смаження

Інгредієнти для маринованої овочевої заправки:

• 2 середні огірки (видалити кінчики, розрізати навпіл і вибрати ложкою насіння, залишивши щільну серцевину, нарізати маленькими кубиками)
• 1 середній зелений солодкий перець (видалити насіння й нарізати маленькими кубиками)
• 1 стебло селери (нарізати такими самими кубиками, як інші овочі)
• 1 невелика головка жовтої цибулі (почистити й грубо подрібнити)
• 1 столова ложка подрібнених листочків кропу
• 1 столова ложка подрібнених зелених оливок
• 1 чайна ложка цукру
• 30 мл білого винного оцту
• 30 мл рослинної олії
• Третина чайної ложки солі

Приготування:

1. Спочатку готуємо мариновану овочеву заправку. В англомовній літературі її називають «реліш», що буквально перекладається як «закуска», але в нашому випадку доречніше вжити слово «заправка». Для цього в мисці середнього розміру змішуємо всі необхідні інгредієнти й накриваємо плівкою. Даємо постояти 2–3 години, щоб овочі встигли промаринуватися.
2. Коли овочева заправка буде готова, ставимо на середній вогонь сковороду й у невеликій кількості оливкової олії обсмажуємо сосиски з усіх боків протягом 3–4 хвилин, доки вони добре не підрум’яняться. Викладаємо на тарілку.
3. Швидко, поки сосиски ще гарячі, надрізаємо вздовж і навпіл, але не до кінця, наші булочки — бажано, щоб вони при цьому були теплими — і кладемо в них овочеву заправку та сосиски. З одного боку між булочкою й сосискою кладемо часточки помідора, а з іншого — гострий перець і корнішони. Зверху викладаємо гірчицю.
4. Одразу подаємо до столу.