Тости з броколі та рикотою в сицилійському стилі, приправлені часником і медом

Наприкінці зими й на початку весни на Сицилії настає час збирання «зимового врожаю». Насамперед ідеться про артишоки та боби фава. Ну й, звісно, про броколі… У цю пору року броколі у великій кількості можна побачити на всіх ринках острова, і саме пізньої зими вона нерідко з’являється на домашніх кухнях сицилійських господинь. Тут броколі готують у найрізноманітніших видах: сирою кладуть у салати, додають до супів, овочевих рагу, пасти, кускусу, поленти, подають із курятиною та яловичиною, їдять просто як закуску зі свіжим хлібом, приправляючи оливковою олією, оцтом, сіллю й перцем.

Водночас у нашій країні важко знайти овоч із гіршою репутацією, особливо серед дітей, ніж броколі. Найчастіше діти не люблять страв із цього різновиду капусти через небажання матерів виявити бодай трохи креативності під час її приготування. Ось чому сьогодні я звертаюся до чергового рецепта з цього овочу — тостів із броколі та рикотою в сицилійському стилі, приправлених часником і медом, — який бодай частково допоможе вам змінити своє ставлення до нього.

Однак перш ніж ми перейдемо до згаданого рецепта тостів, поділюся ще кількома цікавими фактами про Сицилію та броколі. Сицилійці вживають броколі дуже давно: ще за часів Римської імперії тут навчилися культивувати дику «броколо». Цей квазіодомашнений овоч сьогодні зазвичай продають в околицях Палермо й називають «спарачеллі» — так само, як і дику спаржу. На острові головки цієї капусти мають дещо інший вигляд, ніж ті, які ми звикли купувати на українських ринках: вони помітно менші, а їхні стебла мають характерний синій відтінок. Броколі звичного для нас розміру й вигляду вирощують переважно в Калабрії, регіоні в південно-західній частині італійського «чобота».

Багато італійських шанувальників броколі та гурманів-пуристів наполягають саме на спарачеллі як на головному різновиді цієї капусти, який слід споживати, і категорично не визнають калабрійської броколі. Утім, одним із недоліків спарачеллі є те, що її рідко їдять сирою, адже досить жорсткі стебла й листя цього різновиду сицилійської Brassica oleracea практично неможливо пережувати.

Броколі та рикота — класичне поєднання в сицилійській, а можна сказати й в італійській, кухні. Цю пару тут нерідко можна зустріти в пасті, салатах і закусках. Зазвичай таке поєднання сусідить з оливковою олією, оцтом, сіллю та гострим перцем. Іноді до нього додають мигдаль або кедрові горіхи.

Хрумкі суцвіття коротко обсмаженої броколі ідеально пасують до ніжної консистенції рикоти, створюючи контраст не лише текстур, а й смаків. Традиційний хліб, натертий часником, лише доповнює це чудове поєднання.

(на чотири порції, або вісім тостів)

Інгредієнти:

• 1 маленька головка броколі (розібрати на великі суцвіття й нарізати пластинками завтовшки до 3 мм)
• 4 середні зубчики часнику (почистити й розрізати навпіл)
• 250 грамів рикоти (можна замінити нейтральним до смаку крем-сиром)
• 1 столова ложка меду
• 1 столова ложка бальзамічного оцту
• 1 столова ложка добре подрібненої петрушки
• 50 грамів мигдалю — можна замінити волоськими горіхами (обсмажити на сухій сковороді й грубо посікти)
• 8 скибок чіабати або багета
• Оливкова олія
• Крупномелена морська сіль
• Грубо подрібнений чорний перець горошком

Приготування:

1. У середній мисці змішуємо сир, петрушку, мед, бальзамічний оцет і горіхи. Солимо й перчимо до смаку. Відставляємо вбік.
2. У великій сковороді на середньо-сильному вогні нагріваємо пару столових ложок оливкової олії й зовсім коротко обсмажуємо пластинки броколі з обох боків, щоб вони встигли злегка підрум’янитися.
3. В іншій великій сковороді обсмажуємо хліб з обох боків до золотавої скоринки. Потім натираємо часником.
4. Викладаємо сирну суміш на скибки хліба, а зверху на неї кладемо броколі.
5. Негайно, поки тости ще теплі, подаємо до столу.