Кубинський сендвіч

Походження кубинського сендвіча, який також називають «кубинською сумішшю», «міксто», «пресованим кубинським сендвічем» або просто «кубано», оповите мороком таємниці. Наприкінці дев’ятнадцятого — на початку двадцятого століття подорож з острова Куба на американський континент до Флориди була досить нескладною, особливо якщо йшлося про Кі-Вест і Тампу. Принаймні кубинці курсували туди й назад не лише для працевлаштування, а й для відпочинку та відвідин родичів. Саме завдяки цьому ніким не контрольованому постійному руху між Кубою та США відбувався безперервний обмін людьми, культурою й ідеями, тому вкрай важко сказати, на чиїй території вперше з’явився цей сендвіч.

Деякі історики кулінарії вважають, що він традиційно входив до обіднього меню працівників сигарних фабрик і цукрових заводів на Кубі — особливо в Гавані та Сантьяго-де-Куба, — а до 1860-х років і тих, хто працював на сигарних фабриках Кі-Веста. Наприклад, Гленн Вестфолл стверджує, що такий сендвіч «народився на Кубі, а освіту здобув у Кі-Весті».

Виробництво сигар у Флориді до середини 1880-х років перенесли до Тампи, а впродовж наступного десятиліття до цього регіону переїхали десятки тисяч кубинських робітників. Перші документально зафіксовані згадки про кубинський сендвіч почали з’являтися у зв’язку з відкриттям численних закусочних для робітників в Ібор-Сіті та Західній Тампі, що давало деяким історикам підстави вважати батьківщиною сендвіча саме Флориду.

Один із дослідників, Ендрю Г’юз, стверджував, що «старий добрий міксто» набув сучасного вигляду саме в Тампі. А в статті, опублікованій у газеті «Мейсон-Сіті Глоуб» 1934 року, йшлося про те, що гастрономічні вподобання жителів Тампи істотно відрізняються від тих, які переважають серед населення решти Флориди. Кубинський сендвіч був серед згаданих уподобань і на той час уже став знаковою місцевою стравою.

До 1960 року він став постійною стравою в меню більшості ресторанів і кафетеріїв Маямі, адже саме до цього міста після Кубинської революції 1959 року приїхало дуже багато емігрантів із Куби, які привезли сюди свої традиції та звички, зокрема кулінарні. Кубинський сендвіч також був популярним у кубинських діаспорах Нью-Йорка, Чикаго, Нью-Джерсі та Пуерто-Рико.

Досі тривають суперечки про те, що саме має входити до складу автентичного — якщо таке визначення доречне в цьому випадку — кубинського сендвіча. Утім, загалом багато фахівців зійшлися на такому варіанті: сендвіч починається з кубинського хліба, який нагадує французький багет. Хліб ділять на шматки завдовжки до 20–30 см і розрізають навпіл паралельно основі. Потім його злегка змащують зовні вершковим маслом або оливковою олією. Нижню частину хліба вкривають шаром гірчиці, на який послідовно кладуть скибочки смаженої або приготованої на грилі свинини, шинку, швейцарський сир і добре подрібнені мариновані овочі з кропом — наприклад, корнішони. Іноді свинину перед смаженням маринують у соусі мохо.

Головним спірним компонентом кубинського сендвіча є салямі, яка з’явилася в рецепті завдяки впливу італійських іммігрантів, котрі, як і іспанці, жили та працювали пліч-о-пліч із кубинцями. Іноді в кубинському сендвічі можна зустріти майонез, латук і помідори, але традиціоналісти категорично заперечують проти таких доповнень.

(розраховано на один сендвіч)

Інгредієнти:

• 100 грамів свинячої вирізки (нарізати тонкими скибочками й злегка відбити)
• Свіжовичавлений сік половини лайма
• Третина склянки свіжовичавленого апельсинового соку
• 1 великий зубчик часнику (почистити й нарізати тонкими пластинками)
• Половина чайної ложки кмину (обсмажити й розтерти у ступці)
• 50 грамів тонко нарізаної шинки
• 50 грамів тонко нарізаної салямі
• 50 грамів тонко нарізаного твердого сиру — швейцарського, ементалю або гауди
• 50 грамів маринованих огірків, нарізаних соломкою
• 1 столова ложка добре подрібненого кропу
• 1,5 столової ложки вершкового масла кімнатної температури
• Половина столової ложки солодкої гірчиці
• Половина багета або чіабати (розрізати навпіл паралельно основі)
• 1 столова ложка оливкової олії
• Сіль і перець

Приготування:

1. У мисці середнього розміру змішуємо часник, лаймовий і апельсиновий соки, кмин, сіль і перець, додаючи два останні інгредієнти до смаку. Маринуємо свинину в отриманій суміші щонайменше дві години.
2. Нагріваємо сковороду-гриль і на середньо-сильному вогні коротко обсмажуємо шматочки свинини, щоб вони добре підрум’янилися.
3. У маленькій мисці змішуємо мариновані огірки та кріп.
4. Змащуємо внутрішню частину нижньої половини хліба половиною вершкового масла. Потім викладаємо половину сиру, шматочки свинини, салямі, шинку, мариновані огірки з кропом і решту сиру. Намазуємо внутрішню частину верхньої половини хліба солодкою гірчицею й накриваємо нею сендвіч. Після цього рештою вершкового масла змащуємо зовнішній бік обох половин хліба та викладаємо сендвіч на велику розігріту сковороду з масивним дном. Готуємо на середньому вогні по 5 хвилин з кожного боку, притиснувши чимось важким. Якщо вам пощастило мати прес для паніні, скористайтеся ним у цьому випадку.
5. Готовий кубинський сендвіч негайно подаємо до столу.