Помідори із зеленню, часником, оливковою олією та бальзамічним оцтом

Перш ніж перейти до одного з найпростіших у нашому блозі рецептів чудової закуски, яка до того ж у певному сенсі є нашим власним, домашнім символом південноукраїнського літа, я просто не можу не сказати хоча б кілька слів про її головний інгредієнт. І, можливо, сама ідея почути чергову історію про помідор видасться вам дещо дивною та нав’язливою — у тому сенсі, що ви й так усе про нього знаєте, у що я охоче вірю. Проте я все ж ризикну…

Чи знали ви, що знаменитий французький ботанік, професор Королівського саду лікарських рослин у Парижі та творець першої у світі класифікації рослин за морфологічними ознаками Жозеф Піттон де Турнефор у другій половині сімнадцятого століття дав помідору латинську назву «Lycopersicon esculentum», що означала «вовчий персик»? Персик — тому що цей овоч був круглим і соковитим, а вовчий — тому що в ті часи, коли помідор лише з’явився в Європі, за іронією долі його вважали отруйним. При цьому вчений помилково посилався на «вовчий персик», про який іще в третьому столітті писав грецький лікар і філософ Гален Пергамський, описуючи пастку для знищення вовків (насправді не овоч, а мішок із приманкою).

Англійське слово «tomato», яке досить часто вживають і в нас, походить від іспанського «tomate», а останнє було запозичене в ацтеків, які називали помідори «томатль». Уперше в друкованому вигляді воно побачило світ 1595 року. Французи називали помідори «pommes d’amour» (любовні яблука) й наділяли їх властивостями афродизіаків. Наше слово «помідор» запозичене з італійського «роmi d᾽оrо» (від того самого неправильно вимовленого французького «pommes d’amour») — буквально «золоті яблука».

Помідор, що походить із родини беладони, після свого прибуття з Нового Світу спочатку був сприйнятий як отруйна рослина, і європейці поставилися з великою підозрою до його яскравих плодів (хоча токсичним у цьому овочі було лише листя). Перші європейські помідори виявилися жовтого кольору (саме тому італійці й називали їх золотими яблуками) і за розміром більше нагадували чері.

А чи спадало вам коли-небудь на думку, що помідор, який усі називають овочем, технічно кажучи, ним не є? Помідор, що несе насіння у квітці, з погляду ботанічної науки є стовідсотковим фруктом. Як же сталося так, що помідор-фрукт став помідором-овочем?

Вину за це несе Верховний суд США. Десятивідсоткове мито на овочі було встановлено Тарифним актом США від 3 березня 1883 року, тоді як деякі фрукти ввозилися без мита. У 1887 році імпортери подали позов про повернення мита, стверджуючи, що з погляду ботаніки помідори є плодами. 10 травня 1893 року Верховний суд США у справі Nix v. Hedden постановив, що для цілей тарифу помідори слід вважати овочами відповідно до їх звичайного кулінарного використання. Суддя Грей, який ухвалив це дивне рішення, пояснив його так: «Якщо залишити осторонь думку вчених, а говорити виключно про мовний бік питання та загальноприйняте сприйняття помідора переважною більшістю громадян, то це, безсумнівно, овоч, так само як огірки, кабачки, гарбуз, квасоля та горох. Його їдять приготованим або сирим на обід разом із супом, рибою чи м’ясом, що є основною частиною трапези, на відміну від фруктів, які слід зарахувати до десерту»…

(на дві порції)

ІНГРЕДІЄНТИ:

• 2 великі рожеві помідори (розрізати кожен на 8–10 частин, видалити грубі частини)
• 2 великі зубчики часнику (почистити й дрібно посікти)
• Половина невеликого пучка базиліку (відокремити листя)
• Половина невеликого пучка петрушки (відокремити листя)
• Половина невеликого пучка кінзи (відокремити листя)
• Половина невеликого пучка кропу (відокремити листя)
• 1 столова ложка бальзамічного оцту (плюс трохи для подавання)
• 100 мл якісної оливкової олії холодного віджиму
• Сушений каєнський перець великими пластівцями (до смаку)
• Морська сіль грубого помелу

ПРИГОТУВАННЯ:

1. Змішуємо всю зелень, перелічену в інгредієнтах, і грубо січемо ножем. Додаємо часник і ще два-три рази проходимося ножем по цій суміші.
2. Перекладаємо зелень у миску, вливаємо оливкову олію та бальзамічний оцет, ретельно перемішуємо й даємо постояти близько 10–15 хвилин.
3. Потім беремо по одній часточці помідора, добре вмочуємо в зелень з олією так, щоб помідор був повністю вкритий цією сумішшю. Викладаємо на велику пласку тарілку. Коли всі часточки опиняться на тарілці, виливаємо решту суміші на помідори.
4. Приправляємо страву сіллю й перцем, злегка скроплюємо бальзамічним оцтом і даємо ще трохи постояти, щоб маринад краще увібрався в м’якоть помідорів.