Салат із помідорів, базиліку та моцарели, або Капрезе

Спершу трохи історії. Перша згадка про салат усіх італійських салатів — «Капрезе» (італ. — Insalata Caprese) — датується 1920 роком, коли його назва з’явилася в ресторанному меню готелю «Квізізана» — того самого знаменитого готелю, де відомий засновник футуризму Філіппо Томмазо Марінетті виступив із протестом проти італійської пасти, називаючи її «пережитком минулого».

Багато років потому, у п’ятдесяті роки минулого століття, король Єгипту й Судану Фарук, відпочиваючи у фешенебельному пансіонаті на острові Капрі, зажадав, щоб у його меню для післяобідніх закусок з’явилася страва, не важка для шлунка. Тоді на дегустацію йому подали найсвіжішу моцарелу, помідори «винної стиглості» та свіже листя базиліку. Тоді ця страва називалася салатом з острова Капрі. Через два роки після цього короля скинули з престолу, а салат капрезе почав свою переможну ходу Італією.

Салат капрезе цілком певно можна вважати одним із кулінарних відкриттів двадцятого століття. Із розвитком туризму на Апеннінському півострові його перестали називати «салатом з острова Капрі» (звідки він, власне, родом), і він став інтернаціональною стравою «капрезе». Загалом, мені здається, без додаткових пояснень зрозуміло, як утворилося слово «капрезе» (рецепт з острова Капрі). Особливо його слава зміцнилася тоді, коли звичайну моцарелу замінили моцарелою, виготовленою з буйволиного молока, типовим продуктом італійської області Кампанія. Можна легко збожеволіти від того невимовного відчуття, яке переживаєш, уперше скуштувавши справжній італійський салат капрезе. Адже він складається лише з тих інгредієнтів, які вже дуже тривалий час є основоположними для італійської кухні. Капрезе належить до тих середземноморських страв, які не потребують жодного особливого приготування і в яких інгредієнти вирішують усе.

А будь-якому пересічному жителю півдня України цей салат нагадає звичайний у наших краях літньо-осінній салат із помідорів, червоної цибулі та зелені, рясно политих запашною домашньою соняшниковою олією з добре обсмаженого насіння. Ех, ось підемо зараз швидко приготуємо й з’їмо!

(на 4 порції)

Інгредієнти:

• 6 великих стиглих рожевих помідорів, нарізаних широкими кружальцями завтовшки до 0,5 см
• 4 великі кульки свіжої моцарели, нарізані кружальцями завтовшки до 0,5 см
• 1 столова ложка в’ялених помідорів, нарізаних тонкими смужками
• 1 склянка дрібного листя базиліку (якщо листки великі, розірвати навпіл)
• 16 гілочок руколи
• 2 столові ложки бальзамічного оцту
• Оливкова олія
• 0,5 чайної ложки добре подрібненого свіжого перцю чилі
• Морська сіль грубого помелу

Приготування:

1. Викладаємо помідори на тарілку й зверху на кожне кружальце кладемо моцарелу. Солимо грубою сіллю й посипаємо перцем чилі. На кожне кружальце помідора із сиром кладемо смужки в’ялених помідорів і по парі листочків базиліку. Рясно скроплюємо всю страву оливковою олією високої якості, потім — бальзамічним оцтом. Залишаємо на 10–15 хвилин, потім прикрашаємо гілочками руколи й подаємо до столу.