Капеліні з песто із зеленого часнику, петрушки, фундука й пармезану

Спочатку трохи про пасту, яка лягла в основу нашого сьогоднішнього рецепта. Італійське слово capellini (транскрипція: [kapelˈliːni]) буквально перекладається як «тонкі волоски» й використовується для позначення особливого різновиду дуже тонкої довгої пасти, діаметр якої коливається від 0,85 до 0,92 мм. Її виготовляють у вигляді ниток, що дуже нагадують добре відомі всім вам спагеті. Capelli d’angelo (транскрипція: [kaˈpelli ˈdandʒelo], з італійської — «волосся ангела»), по суті, одна з версій капеліні з дещо зміненою назвою, ще тонша за них. Діаметр цієї пасти сягає 0,78–0,88 мм. Капелі д’анджело, як, утім, і капеліні, часто продають у формі гнізд, оскільки так вони менше ламаються під час транспортування.

Капеліні, або капелі д’анджело, були відомі в Італії щонайменше з XIV століття й здобули популярність завдяки своїй ніжній, легкій текстурі. Ця надтонка паста найкраще підходить для супів або страв із майже рідкими за консистенцією однорідними соусами, які зазвичай готують з овочів і зелені. Рідше в таких соусах трапляються морепродукти. Капеліні також чудово підходять для страв в азійському стилі, оскільки порівняно легко вбирають аромати інших інгредієнтів.

Що стосується другого елемента рецепта — песто із зеленого часнику, петрушки, фундука й пармезану, — то його появу уможливили, по-перше, весна, коли протягом дуже короткого періоду на ринках можна знайти зелений часник, а по-друге, Італія, батьківщина цього знаменитого соусу, призначеного переважно саме для пасти.

Песто можна приготувати з найрізноманітніших інгредієнтів, проте класичні варіанти цього знаменитого італійського соусу роблять із зелені, горіхів і пармезану. Серед зелені найпоширеніші базилік, петрушка, рукола, орегано, кінза. Що стосується горіхів, то для песто використовують кедрові горішки, фундук, мигдаль, волоські горіхи. Сир парміджано-реджано, з погляду пуристів, мабуть, єдиний інгредієнт песто, який бажано нічим не замінювати. Утім, мені здається, що нічого страшного не станеться, якщо ви вирішите використати для такого соусу пекоріно-романо або інший не менш витриманий — щонайменше рік — сир зі схожими смаковими якостями.

Родзинкою нашого песто є зелений часник. До речі, в італійській кухні зелений часник — доволі рідкісний гість і, я б навіть сказав, екзотичний. Ми ж із Юлею дуже любимо це ароматне й до того ж корисне весняне доповнення до багатьох страв і через його короткий сезон намагаємося використовувати цю зелень сповна.

Будь-яка страва з пасти, крім того, що вона завжди виходить смачною та поживною, має ще одну безсумнівну перевагу для зайнятої людини: її дуже швидко й легко готувати. Це твердження повною мірою стосується й сьогоднішнього песто: поклали всі інгредієнти в чашу блендера, подрібнили до однорідного стану — і voilà, ваш соус готовий!

* Можете замінити капеліні тонкими спагеті.

** Якщо любите часник і віддаєте перевагу гострим стравам, можете також використати білі частини часнику або бажану їх кількість.

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти для пасти

• 400 г капеліні (у нашому випадку — італійського бренду Zara)*
• Сіль, перець (до смаку)

Інгредієнти для песто

• 1 середній пучок зеленого часнику (грубо порубати лише зелені частини)**
• 1 великий пучок петрушки (розібрати на тонкі гілочки з листочками)
• ½ склянки фундука (обсмажити на сухій сковороді й очистити від шкірки)
• ¼ склянки оливкової олії хорошої якості
• 50 г пармезану (натерти)
• Дрібка солі

Приготування

1. Викладаємо зелений часник, петрушку, обсмажений і очищений фундук, оливкову олію, 50 г тертого пармезану та дрібку солі в чашу блендера. Подрібнюємо до однорідного шовковистого стану.
2. У великій каструлі з добре підсоленою киплячою водою варимо капеліні за інструкцією виробника. Відкидаємо на друшляк і повертаємо в каструлю. Солимо й перчимо до смаку. Додаємо песто та кілька разів добре струшуємо пасту, щоб вона рівномірно перемішалася із соусом.
3. Негайно подаємо до столу.