Салат із червоної капусти, радикіо та мангольда з «п’яними» родзинками й смаженими в меду волоськими горіхами

Не буду вдавати, нічого нового й особливого в цьому найпростішому овочевому салаті з червоної капусти, радикіо та мангольда з «п’яними» родзинками й смаженими в меду волоськими горіхами немає (та й не могло бути: зима все-таки, тобто сезон, який не надто тішить нас різноманіттям овочів і зелені). Якщо не брати до уваги волоських горіхів, карамелізованих у меду, та родзинок, попередньо вимочених у грапі (італійській виноградній горілці). Ці два інгредієнти не лише надають нашому салату пікантного смаку, що вносить характерну «родзинку» (вже вибачте за такий незграбний каламбур!) у його овочеву буденність, а й наділяють відчутними зігрівальними властивостями, що, погодьтеся, важливо в холодну пору року.

Крім усього іншого, поява в салаті родзинок дає мені можливість сказати про них кілька теплих слів (кожен, хто уважно читає наш блог, підтвердить, що я цього ще жодного разу не робив), адже це компонент, який прикрасив і зробив смачнішою далеко не одну страву в нашій не найгіршій колекції рецептів. Та що там страва, існують цілі національні кухні, які неможливо навіть уявити без родзинок, — наприклад, близька й зрозуміла мені (з відомої причини!) вірменська кухня. ))

Користуючись лише інструментами звичайної логіки, можна дійти висновку, що родзинки почали вживати в їжу з тих доісторичних часів, коли людина відкрила для себе виноград. Цілком очевидно, що в пору його достигання на виноградній лозі можна було зустріти й перестиглі грона, на яких ягоди під впливом сонячних променів трохи підв’ялювалися й набиралися цукру. Власне, це й були перші родзинки, які скуштувала давня людина.

Перші виготовлені промисловим способом родзинки постачали на давньогрецькі, а потім і римські ринки фінікійські торговці. Вони везли їх із Вірменії, Персії та південних земель Іспанії.

Два основні сорти винограду використовувалися в ті далекі часи для виробництва родзинок: мускат, який мав великі, солодкі й ароматні ягоди з великою кількістю кісточок, і ще один сорт винограду, який вирощували грецькі фермери в Коринфі, — його ягоди були невеликими й кислуватими порівняно з мускатом, але зате зовсім не мали кісточок.

В одинадцятому столітті лицарі, які поверталися із хрестових походів, познайомили з родзинками решту населення європейського континенту, зокрема й північні народи — шведів, данців, голландців та інших.

Ціна на родзинки в Америці та Європі була дуже високою (усього за два глечики родзинок можна було придбати раба), тому протягом усього чотирнадцятого століття англійці, німці та французи намагалися виробляти родзинки з того винограду, що ріс на їхніх землях. Однак кліматичні умови для природного сушіння виноградних ягід через низькі температури були в цих краях непридатними.

Тим часом в Іспанії активно розвивалося виноградарство, а римські ескулапи активно пропагували родзинки як засіб від багатьох хвороб, починаючи з отруєння грибами й закінчуючи старінням (щоправда, не так агресивно, як це робиться нині, — взяти хоча б рекламу антиоксидантних властивостей родзинок).

У вісімнадцятому столітті іспанська королева Ізабелла послала місіонерів до Мексики, а ті, своєю чергою, почали вирощувати виноград у Новому Світі. Згодом корінне населення Мексики навчилося робити родзинки. Звідти виробництво родзинок потрапило також до Каліфорнії, де тепер розташовані найбільші у світі виноградники, які використовуються саме для цих цілей.

(на чотири порції)

Інгредієнти:

• Половина великої головки червоної капусти (нашаткувати соломкою)
• Половина великої головки салату радикіо (порвати руками на шматочки)
• 2 великі зубчики часнику (почистити й нарізати тонкими пелюстками)
• 60 грамів бебі-листя мангольда (пів упаковки)
• 1 склянка волоських горіхів (недовго обсмажити, очистити від шкірки та розібрати на четвертинки)
• Пів склянки родзинок (залити такою самою кількістю грапи й дати настоятися протягом кількох годин)
• 1 столова ложка бальзамічного оцту
• 2 столові ложки свіжовичавленого лимонного соку та цедра половини лимона
• 1 столова ложка меду
• Оливкова олія
• Сіль
• Чорний перець (горошини грубо подрібнити у ступці)

Приготування:

1. У невеликій сковороді нагріваємо одну столову ложку оливкової олії й таку саму кількість меду. Обсмажуємо на середньому вогні волоські горіхи протягом 4–5 хвилин, доки вони не карамелізуються в меду.
2. У великій дерев’яній салатниці змішуємо всі овочі, зелень, горіхи й родзинки, а потім заправляємо бальзамічним оцтом, лимонним соком, цедрою та оливковою олією. Солимо й перчимо до смаку.