Смажена кров’яна ковбаса під вершковим соусом із часником, зеленою цибулею та тостами

Ну, скажіть мені на милість, яке заколювання кабанчика в селі не закінчується в правильних, міцних господарів смачною, сповненою жиру «кров’янкою», вареною із часником почеревиною та чистим, як сльоза, чемергесом? Та навіть смішно чути, що за таких обставин усе може скластися якось інакше! Сам там був, на власні очі все бачив і можу свідчити як «зовні», так і «зсередини». ))

Афінянин і син Діопейта Менандр, знаменитий давньогрецький комедіограф, який жив і творив у третьому столітті до нашої ери, стверджував, що кров’яну ковбасу винайшов один із найкращих афінських кухарів того часу Афтеней. Подейкують, що «чорна юшка» Афтенея була улюбленою стравою мужніх спартанців, а також обов’язковим елементом їхнього ритуалу ініціації.

Водночас, зважаючи на поширеність і популярність кров’яної ковбаси, доволі складно сказати, хто першим її вигадав. Ареал споживання цієї страви охоплює величезну територію від Північної Європи (включно з Англією) до Центральної Африки (Кенія) і від Південної Америки (Чилі, Еквадор, Колумбія) до Південно-Східної Азії (Таїланд, В’єтнам, Філіппіни). Попри те, що в усьому світі цю страву готують майже однаково (звичайно, з географічними, кліматичними та етнічними особливостями) — кишки наповнюють свинячою кров’ю й запікають разом із салом та різними загусниками на кшталт каші, субпродуктів або шматочків м’яса, — назв у кров’яної ковбаси в усьому світі дуже багато.

У Великій Британії кров’яну ковбасу називають «black pudding» (чорний пудинг). Традиційно його готують зі свинячої крові та відносно великої кількості вівсянки. Чорний пудинг через відомі історичні причини є національною стравою й у канадців (особливо в провінціях Нова Шотландія, Ньюфаундленд і Лабрадор).

У Німеччині це «blutwurst», тобто кров’яна ковбаса (до неї, крім свинячої крові, додають шкварки, ячмінь, яблучний сік, печінку й картоплю), або «zungenwurst», яку готують із язиком.

У Франції кров’яна ковбаса називається «boudin noir», що буквально перекладається як «чорний зельц», і готується з додаванням вершків, яблук або цибулі. У Франції кров’яну ковбасу вважають національною стравою. Тут існує Братство шанувальників кров’яної ковбаси. Вона також є символом Іноземного легіону.

В Італії кров’янку називають «sanguinaccio», що означає «кров’яний пудинг». У Тоскані її готують зі свинячої крові й сала у свинячому ж шлунку (місцеві жителі називають кров’яну ковбасу «buristo» і часто їдять, намащуючи на хліб).

В Іспанії це, звичайно ж, знаменита морсілья, яку готують зі свинячої крові, сала, рису й цибулі. Іноді морсілью роблять у формі кола. В Естремадурі, як і в Німеччині та Австрії, до неї додають картопляне пюре. На Канарських островах навіть готують солодку кров’яну ковбасу й називають її «morcilla dulce».

У країнах Латинської Америки морсілью готують із рисом або цибулею та приправляють паприкою. Кров’яна ковбаса є тут обов’язковим компонентом асадо — страви, що складається з різних видів м’яса, запеченого на грилі. Тут морсілью часто подають у бутербродах і називають це «morcipán». В Уругваї, як і на Канарських островах, існує солодка версія морсільї: до неї кладуть родзинки, кедрові горішки, арахіс, цукати й навіть шоколад.

В Україні також існує безліч варіантів приготування кров’яної ковбаси, і від області до області вони змінюються. В українській ковбасі, крім традиційної свинячої крові та сала, можна побачити гречану кашу, печінку, язик, м’ясо… Найчастіше до місцевої кров’яної ковбаси не шкодують часнику, тому і запах, і смак у неї насичено часникові. Наша ковбаса буває різної форми — від звичної циліндричної до круглої або овальної. Кров’яну ковбасу в нас заведено їсти і як закуску, і як основну страву. Гарніром може бути картопляне пюре або гречана каша. Часто до кров’янки подають соління — наприклад, квашену капусту.

Не всі люблять кров’яну ковбасу. Багато хто вважає її грубою й нездоровою їжею — і це, звичайно ж, помилково! Я не належу до таких людей. Добре приготована кров’янка нині є рідкістю в наших містах, її можна зустріти лише в українських селах, та й то не в усіх. Що ж до корисності цієї ковбаси, то тут навіть говорити нема про що: вміст вітамінів і мінералів у ній просто зашкалює!

(на 4 порції)

Інгредієнти:

• 800 грамів кров’яної ковбаси (нарізати кружальцями)
• 8 зубчиків часнику (чотири з них почистити й розчавити ножем, а чотири — пропустити крізь часниковий прес)
• 5–6 пагонів зеленої цибулі (дрібно нарізати лише зелену частину)
• 70 грамів вершкового масла (розтопити)
• Рафінована рослинна олія

Приготування:

1. У великій сковороді на рослинній олії обсмажуємо розчавлений ножем часник, доки не з’явиться аромат. Перекладаємо на тарілку.
2. Змішуємо розтоплене тепле вершкове масло з другою половиною часнику.
3. У тій самій сковороді по 3–4 хвилини з кожного боку обсмажуємо кров’яну ковбасу.
4. Білий сільський хліб або багет для тостів — за кількістю порцій