Салат зі смажених солодких перців, авокадо, яєць і сицилійських оладок панелле

Сицилійські оладки панелле мають до смішного простий склад: загалом це нутове борошно й вода та трохи солі й перцю. Водночас на їхній загальновизнаній батьківщині в Палермо ви зустрінете панелле не лише на вулицях міста (адже це один із головних елементів місцевої вуличної їжі), а й зможете замовити їх у будь-якому палермському ресторані, хоч би яким дорогим він був.

Таке привілейоване «соціальне становище» цих по-селянськи грубуватих на вигляд, але надзвичайно смачних оладок пояснюється тим, що за весь час свого існування — а вік панелле, за найскромнішими підрахунками, вже перевищив десять століть! — вони стали в житті Палермо (а можливо, й усієї Сицилії) не лише улюбленими ласощами, а й значною мірою культурним явищем. Крім того, очевидно, що панелле задовольняють будь-які, навіть найвибагливіші смаки.

У Палермо не збереглося жодних відомостей про те, хто першим додумався викласти тонким шаром тісто з нутового борошна, дати йому затвердіти, нарізати квадратиками, а потім занурити в киплячу оливкову олію.

Припускають, що такого способу приготування випічки, як, власне, і використання нуту в їжу, сицилійців навчили араби з Північної Африки, які від кінця сьомого століття часто здійснювали набіги на острів, а згодом і зовсім окупували його на цілих два століття. Варто також звернути вашу увагу на те, що пізніше (приблизно в шістнадцятому-сімнадцятому століттях) аналогічно почали готувати поленту, хоча шматочки поленти були помітно товстішими.

Панелле зазвичай їдять іще теплими, злегка скропивши лимонним соком. На столі вони виконують різні функції: їх подають як снек до слабоалкогольних напоїв; начиняють ними сендвічі (зазвичай у таких випадках використовують місцеві булочки з кунжутом «мафальда»), і тоді їх називають pani chi panelli, що в перекладі означає «хліб із панелле»; панелле нерідко кришать у салати або їдять замість хліба з іншими стравами.

Найчастіше з асоціативного ряду до слова panelle в головах жителів Палермо виникає утворений від нього іменник panellaro, що означає людину, яка продає згадані оладки просто на вулицях міста. «Панелларо» усе ще там, тільки тепер замість колишнього візка в його розпорядженні цілий пересувний фургончик (зветься «лапа»), оснащений газовою плитою та забезпечений усіляким кухонним начинням для приготування їжі. Ці «шеф-кухарі» палермських вулиць по дванадцять годин на день невтомно готують панелле, фаринату, сокку, щоб нагодувати вічно заклопотаних і голодних містян, а також допитливих і не менш голодних туристів. Панелларо — типова постать сицилійської столиці, присутня в місцевій літературі та фільмах. Ось як продавець панелле згадується в романі про мафію «Il giorno della civetta» («День сови»): «За панелларо послали поліцейського, який знав, де той перебуває. Зазвичай панелларо чекав, коли поїде перший автобус із туристами, а потім вирушав продавати теплі панелле біля входу до початкової школи».

Наш грандіозний (як за формою, так і за змістом) салат, що складається зі смажених солодких перців, авокадо, яєць і панелле, — чудова їжа для ґрунтовного бранчу, а на мій суб’єктивний погляд, він цілком може замінити й легкий обід. Тісто для панелле краще приготувати заздалегідь, щоб за ніч воно стало досить щільним і його було легше смажити.

(розраховано на чотири-шість порцій)

Інгредієнти:

• 24 панелле
• 4 великі солодкі перці (видалити хвостики й насіння, розрізати на чотири поздовжні частини)
• 3 великі помідори сорту сливка (нарізати кружальцями завтовшки близько 1 см)
• 2 великі стиглі авокадо (почистити й нарізати тонкими скибочками)
• 3 великі зубчики часнику (очистити від шкірки й ретельно розчавити ножем)
• 1 середній пучок портулаку (розібрати на невеликі гілочки з листочками), можна замінити базиліком (у цьому разі розібрати на листочки)
• 40 мл бальзамічного оцту
• 4 яйця
• Пів столової ложки звичайного борошна
• Оливкова олія
• Сіль
• Перець

Приготування:

1. У великій сковороді з високими бортами нагріваємо 40 мл оливкової олії й на середньому вогні обсмажуємо перці з усіх боків, поки вони не стануть м’якими та не підрум’яняться. Перекладаємо на тарілку й даємо охолонути.
2. За потреби в ту саму сковороду вливаємо ще трохи оливкової олії та на середньому вогні обсмажуємо помідори по 2 хвилини з кожного боку. Перекладаємо на тарілку.
3. Витираємо сковороду паперовим рушником і вливаємо 20 мл оливкової олії. Всипаємо часник і портулак. Готуємо на середньому вогні протягом 7–8 хвилин, поки портулак трохи не прив’яне й не потемніє, а часник не стане м’яким.
4. У велику миску кладемо авокадо й портулак із часником. Вливаємо оцет, солимо та перчимо до смаку. Перемішуємо.
5. У середній мисці за допомогою вінчика збиваємо яйця, борошно, щедру дрібку солі й перцю. Потім у великій сковороді (діаметром 28–30 см) смажимо яєчну суміш у невеликій кількості оливкової олії. Перекладаємо на дошку й нарізаємо смужками завширшки близько 1 см і завдовжки 7–8 см.
6. Після цього можна збирати салат.
7. На велике пласке блюдо викладаємо шарами овочі, портулак із часником, авокадо та яєчні смужки, чергуючи їх із панелле. Подаємо салат до столу ледь теплим.