Салат із помідорів «Кривава Мері»

Як можна здогадатися з назви представленого на ваш розсуд нового рецепта салату з помідорів, це дещо незвична й, безсумнівно, корисніша імпровізація на тему класичного коктейлю, про який, якщо хтось його досі й не куштував, то вже точно чув із книг і фільмів другої половини двадцятого століття.

Кажуть, що коктейль «Кривава Мері» придумав у 1934 році Фернан Петіо, бармен із нью-йоркського готелю «Сент-Реджис».

Принаймні сам він неодноразово про це заявляв. Традиція змішувати горілку й томатний сік пішла від одного знаменитого в період перед Другою світовою війною питного закладу в Парижі під назвою «Нью-Йорк Бар», у якому полюбляли «тусуватися» багато американських іммігрантів. Тут-таки безуспішно боровся з похміллям Ернест Гемінґвей. Тут-таки до своєї еміграції до Америки працював і пан Петіо власною персоною.

Двічі свої права на «Криваву Мері» заявляв також «Нью-Йоркський клуб 21»: у першому випадку йшлося про Генрі Збікевича, а в другому — про Джорджа Джессела, американського актора, співака та кінопродюсера, який у тридцяті роки минулого століття був завсідником клубу. Утім, ось що говорив про цю останню легенду в інтерв’ю тижневику «Нью-Йоркер» Фернан Петіо в липні 1964 року: «Я, і тільки я, був творцем “Кривавої Мері” в тому вигляді, у якому вона існує сьогодні!

Джессел каже, що заслуга в цьому його, але насправді він лише запропонував змішати горілку й томатний сік, я ж усе це повністю переглянув: я посипаю дно шейкера чотирма чималими дрібками солі, додаю по кілька дрібок каєнського й чорного перцю, а потім покриваю все це тонким шаром Вустерського соусу; після цього вливаю в шейкер трохи лимонного соку й всипаю колотий лід, і лише тоді додаю дві унції (56 грамів — ред. моя) горілки та дві унції томатного соку. Отриманий коктейль я зазвичай добре струшую, проціджую крізь сито й наливаю у склянку. У ті часи лише в одному моєму барі я продавав від ста до ста п’ятдесяти “Кривавих Мері” на день, а в готелі було ще кілька ресторанів, кафе, банкетних залів…»

У 1942 році в журналі «Лайф» цей коктейль був заявлений як «новий» під назвою «Червоний молоток», і за версією журналу його склад містив томатний і лимонний сік, а також горілку. Місяць потому той самий «Лайф» у рекламі Вустерського соусу французького виробництва припустив, що «зовсім непогано додавати Вустерський соус до “Коктейлю з томатного соку” разом із сіллю та перцем». Пропозиція приправляти Вустерським соусом алкогольні напої прозвучала того ж року й у «Космополітені».

Такою є дещо заплутана й свідомо скорочена мною історія народження «Кривавої Мері». Не можу пригадати точніше, але, здається, я вже колись про це писав, тому, боячись повторитися, постарався не надто довго затримуватися на цій темі. Краще повернуся до рецепта.

Помідори, скроплені в цьому салаті заправкою з інгредієнтів, які входять до «Кривавої Мері», включно з горілкою (підійде будь-яка), додають його аромату ноток уславленого на весь світ коктейлю. Щоб поліпшити естетику подавання салату до столу, рекомендую використовувати в ньому помідори різної форми, розміру й кольору.

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

• 900 грамів солодких помідорів — червоних, жовтих і рожевих (нарізати кружальцями завтовшки 4–5 мм)
• 1 чайна ложка очищеного й свіжонатертого хрону
• 40 мл горілки
• 40 мл лимонного соку
• 1,5 столової ложки дошабу, гранатового типу «Наршараб» або виноградного (можна замінити чайною ложкою цукру)
• 1 столова ложка Вустерського соусу
• Пів чайної ложки кмину (коротко обсмажити на сухій сковороді до появи аромату)
• 60 мл оливкової олії
• Морська сіль грубого помелу
• Грубо потовчений у ступці чорний перець

Приготування:

1. Солимо й перчимо помідори з обох боків і викладаємо на велике блюдо. У невеликій керамічній мисці за допомогою вінчика збиваємо горілку, лимонний сік, дошаб, Вустерський соус та оливкову олію. Отриманою заправкою щедро скроплюємо помідори. Приправляємо кмином і свіжонатертим хроном.
2. Подаємо зі свіжим хлібом.
3. Цей салат однаково добре поєднуватиметься з м’ясом, птицею та рибою. Однак можна з’їсти його й просто так — без нічого. Одним словом, смачного!