Гостра закуска з огірків із часником і перцем чилі

Власне, нічого особливо нового в рецепті цієї гострої закуски з огірків із часником і перцем чилі для нас із вами немає. Якщо ви досить давно читаєте наш блог, то вам напевно доводилося зустрічати в ньому схожу страву під назвою «Китайський салат “пай хуан гуа” з огірків із кунжутною олією та часником».

Наша гостра закуска з огірків також чимось віддалено нагадує так звані биті огірки — поширену в Китаї овочеву страву. Як пай хуан гуа, так і биті огірки в багатьох китайських містах споконвіку належали до вуличної їжі. Особливо обидві ці страви популярні тут улітку. Їх із задоволенням купують китайці в спекотну погоду й їдять просто на ходу, щоб хоча б трохи охолодити своє тіло.

До речі, обидві згадані нами китайські страви належать до сичуаньської кухні, яка славиться на весь світ не лише своїми яскравими ароматами, свіжістю й різноманіттям, а й відчутною гостротою. Тому більшість страв, які готують кухарі з провінції Сичуань, обов’язково містять у своєму складі часник і перець чилі.

Я вже колись розповідав вам про те, чому кухня цієї південно-західної провінції Китаю асоціюється в гурманів усього світу з поняттям «гостре». Сичуань відомий своєю поганою погодою та високою вологістю. Тут досить часто йдуть проливні дощі. Ось чому в місцевій їжі завжди так багато гострого перцю. Пекуча гострота страв допомагає жителям провінції позбутися постійної внутрішньої сонливості та нудьги. З тієї ж причини більшість сичуаньських страв подають до столу гарячими або теплими.

Вологий клімат також підштовхує місцевих кухарів до використання у щоденному приготуванні безлічі різних маринадів, солінь, консервації та копченостей.

Утім, загальновідомо, що сичуаньська кухня далеко не завжди була такою, як сьогодні. У період Трицарства, що припадає на III століття нашої ери, Сичуань розташовувався на землях, які належали до царства Шу. Тоді китайці, що населяли ці території, віддавали перевагу виключно солодкій їжі. Лише пізніше, у період правління династії Цін (IV–V століття), у їхніх стравах почали з’являтися імбир, зелена цибуля, гірчиця та сичуаньський перець. Ну, а коли в сичуаньській кухні з’явився перець чилі, ви знаєте й без мене. Це стало можливим лише з відкриттям Нового Світу.

Як я вже казав, ми приготували цю гостру закуску з огірків до рису, але ніщо не завадить вам використати її і з іншими зерновими інгредієнтами, наприклад із булгуром, кускусом, фаро, кіноа або навіть із гречкою. Ця закуска може стати вам у пригоді й під час приготування начинки для сендвічів, гамбургерів або звичайних бутербродів.

(на чотири порції)

Інгредієнти

• 4–5 невеликих огірочків загальною вагою близько 300 грамів
• Половина середнього перцю чилі (видалити насіння й нарізати тонкими кільцями)
• 50 грамів зеленого часнику (подрібнити) або 1 великий зубчик часнику (почистити й добре подрібнити)
• 10–12 листочків свіжої м’яти (грубо посікти)
• 70 мл рисового оцту
• 30 грамів світлого меду
• Морська сіль грубого помелу
• Кунжут (для подавання)

Приготування

1. У мисці середнього розміру змішуємо огірки й половину чайної ложки солі. Даємо постояти за кімнатної температури приблизно 20 хвилин, перемішуючи кожні п’ять хвилин. Це дасть змогу видалити з огірків зайву рідину.
2. Тим часом у контейнері, що щільно закривається (достатньому за розміром, щоб умістити огірки), змішуємо перець чилі, часник, оцет, мед і велику дрібку солі. Попередньо відтиснуті від рідини огірки та м’яту кладемо сюди ж. Перевіряємо на сіль. Залишаємо ще на пів години.
3. До подавання зберігаємо в холодильнику.
4. Перед подаванням посипаємо кунжутом.