Усе про шампанське. Частина II

Стародавні римляни виявилися першими, хто почав вирощувати виноградники на землях сучасної Шампані. Назва цієї області Франції походить від латинського слова «campania» й з’явилася завдяки схожості її ландшафту з пологими схилами численних пагорбів сільського передмістя провінції Кампанія, розташованої на південь від Рима. Уся земля Шампані ділилася майже порівну між великою долиною з крейдяним і неродючим ґрунтом, або «pouilleuse» (у перекладі з французької — «погана, паршива»), і вкритою рідкими лісами горбистою місцевістю Montagne de Reims, так званою «viticole», тобто «виноробною». Саме тут, у Montagne de Reims, між Реймсом і річкою Марною на початку першого тисячоліття були висаджені перші місцеві виноградники.

Що стосується виробництва вина в Шампані, то перше письмове свідчення про це датується V століттям (йдеться про старовинну винокурню монастиря Святого Ремі). Упродовж усієї ранньої історії виноробства в цьому регіоні вино, вироблене в Шампані, не називали «шампанським» або навіть «вином із Шампані». У Франції тих часів його знали як «реймське» або «річкове» (франц. — vins de la rivère) — остання назва була безпосередньо пов’язана з тим, що місцеве вино доправляли до Парижа річкою Марною, а потім Сеною.

Вигідне розташування Шампані на перетині торгових шляхів між Парижем і Рейнландом, а також між Парижем, Фландрією та Швейцарією принесло їй і її винам не лише відомість і процвітання, а й стало причиною цілої низки воєн та окупацій області агресивними сусідами.

987 року першого короля франків Гуго Капета (роки життя — 941–996) коронували в кафедральному соборі Реймса. На бенкеті, присвяченому цій події, подавали виключно місцеві вина. Завдяки цій знаменній події на наступні вісім століть Реймс стає духовною столицею Франції, а всі майбутні монархи, підтримуючи традицію Капетингів, коронуватимуться в реймському соборі.

Асоціативний зв’язок Шампані з найдавнішою королівською родиною Франції відіграв велику роль у становленні високої репутації місцевого вина. Наведу лише один приклад: у XVI столітті вино, вироблене в селі Аї, розташованому трохи південніше Реймса, настільки прославилося своєю чудовою якістю, що тодішній французький король Франциск I оголосив себе «Roi d’ Aÿ et de Gonesse» — «королем земель, де виробляють найкраще вино (Аї — прим. моя) і борошно». Такою була репутація вин, вироблених у згаданому селі, відомих також як «vins de France». Зворушливо, чи не так? З часом Аї стало збірним образом усіх вин, вироблених у Шампані, так само як сьогодні Бордо — збірний образ для вин Бургундії та Жиронди.

У середні віки вина Шампані, переважно світло-червоні або блідо-рожеві, отримали серйозного конкурента в особі своїх бургундських сусідів, чий аналогічний товар був дешевшим і завдяки південнішому розташуванню мав насичений червоний колір. На жаль, місцевий клімат не давав змоги виробляти вино такого самого яскраво-червоного відтінку, як вино Бургундії, хоча винороби Шампані й намагалися виправити становище, додаючи до нього ягоди бузини. Бажаючи хоч якось вигідно відрізнитися від вин конкурентів, у Шампані почали виробляти вина з білих сортів винограду, хоча вони мали неприємний смак і швидко псувалися. Найпопулярнішими в Шампані «білими винами» виявилися ті, що були вироблені з червоного винограду Піно Нуар, завдяки якому вони набували стійкого аромату й могли довго зберігатися. Упродовж XVI–XVII століть винороби Шампані все ще намагалися виробляти білі вина з червоних сортів винограду, однак результат не обнадіював. У кращому разі в них виходило вино від сіруватого до блідо-рожевого відтінку, яке фахівці називають «oeil de perdrix» (око куріпки). Так тривало доти, доки монах-бенедиктинець Дом П’єр Періньйон з абатства Отвільє не вдосконалив техніку виробництва по-справжньому білого вина з червоного винограду.

(далі буде)