Лазанья із зеленою капустою, весняними травами, родзинками та козячим сиром

Мені складно назвати цю лазанью традиційною. У ній як основні інгредієнти використовуються лише молода зелена капуста та весняні трави. Причому якщо з капустою все більш-менш зрозуміло, хоча й не зовсім по-італійськи, то про зелень так не скажеш. Річ у тім, що замість звичних усім нам петрушки, кропу, зеленої цибулі чи кінзи тут ви зустрінете зовсім нетипові не лише для нас, а й для цього виду італійської пасти кропиву, зелений часник, весняну цибулю та пажитник. Утім, я додав до начинки цієї версії лазаньї також і петрушку, але не звичайну листову, а кучеряву, яку практично не зустрінеш у жодному рецепті італійської регіональної кухні. І це, до речі, дивно, адже кучерява петрушка, на мій погляд, значно соковитіша й ароматніша за листову.

Якщо продовжувати розмову про незвичні особливості представленого рецепта лазаньї, я б звернув вашу увагу на те, що в ньому є родзинки. Не можу сказати, що це виняткова рідкість в італійській культурі харчування, але в такій категорії страв цей інгредієнт трапляється досить рідко.

На цьому, мабуть, із гіпотетично можливими з вашого боку запитаннями щодо цієї лазаньї ми закінчимо. Можу лише додати, що готується вона з козячим молоком, яке робить її смак делікатним, а саму лазанью з погляду поживності — доволі ситною.

Гостроти страві надає перець чилі, який ви можете додати на власний розсуд.

Розраховано на чотири порції

Інгредієнти:

Для лазаньї

• 4 стандартні листи сухої лазаньї (або більше, якщо доведеться «дорощувати» лазанью за розміром форми)
• 500 мл козячого молока
• 150 г охолодженого вершкового масла (нарізати маленькими шматочками)

Для начинки

• 1 головка зеленої капусти вагою близько 1 кг (тонко нашаткувати)
• 2 стебла селери (нарізати тонкими півкільцями)
• 4–5 невеликих головок весняної цибулі (нарізати тонкими кільцями або грубо порубати)
• 3 великі пучки молоденької кропиви (залити окропом, потім видалити жорсткі стебла, решту грубо порубати)
• 1 пучок зеленого часнику (окремо подрібнити білі та зелені частини)
• 1 невеликий пучок пажитника (розібрати на листочки)
• ⅓ склянки подрібненої кучерявої петрушки
• ⅓ склянки золотистих родзинок
• 200 г твердого козячого сиру (натерти на середній тертці)
• 100 г тертого пармезану (за бажанням, для любителів сиру)
• 1 чайна ложка подрібненого перцю чилі без насіння
• 2 столові ложки оливкової олії
• Сіль

Приготування:

1. У великій сковороді з антипригарним покриттям нагріваємо на середньому вогні 2 столові ложки оливкової олії та обсмажуємо протягом 2–3 хвилин, час від часу помішуючи, весняну цибулю, білі частини зеленого часнику й селеру. Додаємо капусту та продовжуємо готувати ще 3–4 хвилини в тому самому режимі. Наприкінці всипаємо родзинки, перець чилі, петрушку й усю решту зелені, зокрема зелені частини часнику, готуємо ще кілька хвилин і вимикаємо вогонь. Солимо до смаку.
2. У великій каструлі з парою літрів киплячої води варимо пасту близько 3 хвилин, доки вона не стане достатньо еластичною. Паралельно нагріваємо духовку до 180 °C.
3. Викладаємо на дно форми для лазаньї лист пасти (за потреби «дорощуємо» ще шматочком листа) і кладемо на нього третину начинки. Посипаємо сиром. Повторюємо цю операцію ще двічі. Накриваємо четвертим листом пасти. Потім вливаємо у форму козяче молоко так, щоб воно майже повністю покрило лазанью, і викладаємо зверху шматочки масла.
4. Відправляємо форму з лазаньєю в духовку й готуємо близько 30 хвилин, доки верхній лист не буде легко проколюватися зубочисткою й не почне злегка підрум’янюватися. У процесі приготування за потреби вливаємо у форму ще трохи молока.
5. Дістаємо лазанью з духовки й даємо постояти 10 хвилин.
6. Після цього ділимо лазанью на чотири порції та переносимо на сервірувальні тарілки, щедро посипаємо пармезаном (якщо використовуєте) і подаємо до столу.