Закуска з жовтої стручкової квасолі та портулаку

Азійська кухня охоплює кілька важливих і здебільшого сільських стилів приготування їжі: центральноазійський, східноазійський, північноазійський, південноазійський, південно-східноазійський і західноазійський.

Їжа в усіх випадках — це певний фірмовий спосіб приготування продуктів, сукупність кулінарних моделей, зазвичай тісно пов’язаних із певною культурою. Азія, найбільший і найгустонаселеніший континент, є домівкою для безлічі культур і народів, більшість із яких мають власну, а головне — самобутню кухню.

Якщо ж ми говоримо саме про азійську кухню, ні в кого не виникне сумнівів у тому, що вона славиться різноманітними й численними спеціями.

До інгредієнтів, спільних для багатьох культур східних і південно-східних регіонів Азійського континенту, належать рис, імбир, часник, насіння кунжуту, перець чилі, сушена цибуля, соя та численні похідні від неї, зокрема всюдисущий соєвий соус і, звісно, тофу. Швидке обсмажування, приготування на парі та смаження у фритюрі — найпоширеніші способи приготування в азійській кухні.

Хоча рис властивий більшості кулінарних традицій Азії, у різних регіонах популярні різні його сорти. Клейкий рис укорінився в культурі, релігійних традиціях і національній самосвідомості Лаосу. Рис басматі популярний на Індійському субконтиненті, жасминовий рис часто трапляється в Південно-Східній Азії, тоді як довгозернистий рис популярний у Китаї, а короткозернистий — у Японії та Кореї.

Страви, які називають карі, поширені в Південній і Південно-Східній Азії та мають безліч регіональних варіантів. Залежно від місцевої традиції основу соусу можуть становити спеції, томати, йогурт, кокосове молоко або їх поєднання.

(розраховано на дві порції)

Інгредієнти:

• 400 г жовтої стручкової квасолі (видалити хвостики та сполучні волокна)
• 400 г тонких гілочок портулаку
• 2 см кореня імбиру (очистити й дрібно нарізати)
• 1 великий зубчик часнику (очистити й дрібно нарізати)
• 1 маленька головка червоної цибулі (очистити й дрібно нарізати)
• 10 тонких кілець червоного перцю чилі
• 60 мл соєвого соусу
• 20 мл рисового оцту
• 20 мл рідкого світлого меду
• 60 мл рослинної олії
• 2 столові ложки грубо нарізаного листя кінзи
• 1 столова ложка грубо нарізаного листя м’яти
• Половина столової ложки кунжуту (для подавання)

Приготування:

1. У невеликій мисці збиваємо вінчиком 40 мл рослинної олії, соєвий соус, рисовий оцет і мед до утворення емульсії. Додаємо червону цибулю, часник, імбир і перець чилі.
2. У каструлі середнього розміру з підсоленою водою бланшуємо квасолю протягом 2–3 хвилин, залежно від сорту, або до стану аль денте. Відкидаємо на друшляк і промиваємо під холодною проточною водою, щоб зупинити процес приготування. Даємо воді стекти.
3. У великій сковороді на середньому вогні нагріваємо 20 мл рослинної олії та пасеруємо в ній портулак протягом 5 хвилин, доки він не прив’яне й не випустить усю рідину.
4. У великій мисці змішуємо квасолю, портулак і наш соус. Накриваємо миску плівкою та ставимо в холодильник на ніч.
5. Наступного дня дістаємо квасолю з холодильника й даємо їй нагрітися до кімнатної температури. Додаємо зелень і добре перемішуємо.
6. Безпосередньо перед подаванням посипаємо кунжутом.