Картопля в мундирах із любов’ю — одночастинна балада у прозі

Хочу порадитися з вами, дорогий читачу… чи є потреба або, принаймні, якийсь сенс починати цей допис зі стандартної фрази «Картопля в мундирах — це типова страва бла-бла-бла…»? Риторика цього запитання, хоча й провокаційна за своєю суттю, але відповіді, найімовірніше, не потребує — хай би як я продовжив згадану фразу, я матиму рацію й водночас не матиму її. Матиму рацію в тому сенсі, що так — це типова й одна з найпоширеніших страв української кухні, без якої годі уявити домашнє меню нашої середньостатистичної родини. Не матиму рації, тому що цілком ідентичною фразою можна було б починати розповідь про картоплю в мундирах як традиційну страву національної кухні будь-якого без винятку народу, що населяє американський або європейський континент, крім тих із них, звісно, де ця сама картопля не могла з’явитися з об’єктивних причин (наприклад, в ескімосів).

Важко недооцінити значення картоплі в мундирах для українського столу. Звичним для будь-якого українця буде обід, що складається з такої, ще злегка паруючої картоплі із запашною соняшниковою олією та крупномеленою кам’яною сіллю, квашеної капусти із зеленою цибулькою, кропом і дрібкою цукру, а також слабосолоного й надзвичайно жирного оселедця, що тане в роті, під тоненько нарізаними кільцями цибулі, тією самою соняшниковою олією та оцтом… або той самий варіант, де замість оселедця на стіл подають почеревину, засолену буквально кілька днів тому, і свіжий житній хліб із хрусткою скоринкою. Це з розряду національних делікатесів, з улюбленого майже всіма — без винятку…

І тим дивніше, що всі мої спроби знайти в Google хоча б якийсь слід історії появи картоплі в наших краях, походження самої назви страви «картопля в мундирах» або її етимології закінчилися невдачею. Зате дещо подібне виявилося в Об’єднаному Королівстві. Печену картоплю (англ. — baked potato) британці часто називають «jacket potato» (що буквально й означає «картопля в мундирі») і не бачать між цими двома поняттями жодної різниці. Традиційно в Англії печуть картоплю в мундирах 5 листопада, у Ніч Гая Фокса, — дуже гучне свято, що супроводжується яскравими феєрверками й розпалюванням на вулицях міст численних багать. Походження цього свята пов’язане з однією пам’ятною подією в історії Англії, коли 1605 року було викрито змову проти короля Якова I, яку історики називають «Пороховою змовою». Змовники на чолі з Робертом Кейтсбі мали намір підірвати будівлю Парламенту під час щорічної церемонії відкриття засідання Палати лордів, на якому мав бути присутній король. Один зі змовників, Томас Персі (який мав зв’язки при королівському дворі), орендував підвал, розташований просто під залою засідань, де зловмисники складали 36 бочок пороху. Виконати задумане, тобто підпалити ґніт, мав Гай Фокс, однак через безглузду й у чомусь містичну випадковість змову було викрито, а всіх її учасників страчено. Багато істориків стверджують, що замаху на короля так чи інакше не судилося здійснитися, оскільки порох у бочках був старим і вологим, а тому за визначенням не міг вибухнути, а деякі з них вважають, що король Яків сам вигадав цю Порохову змову, щоб зміцнити свою владу.

У недалекому минулому в Англії картопля, запечена в мундирах, була однією з найпопулярніших страв вуличної їжі. У Лондоні вправний торговець печеною картоплею міг за день продати від 800 до 1000 картоплин. За день у столиці Туманного Альбіону продавалося до 10 тонн приготованої на вугіллі картоплі в мундирах!

Під час варіння картоплі частина водорозчинних вітамінів і мінеральних речовин може переходити у воду, причому величина втрат залежить від сорту, очищення, розміру бульб, тривалості та способу приготування. Варіння картоплі в шкірці зазвичай допомагає краще зберегти вітамін C, ніж варіння очищених або розрізаних бульб. Тому картопля в мундирах — не лише давня народна традиція, а й один зі способів зменшити втрати деяких поживних речовин. При цьому смак такої картоплі помітно відрізняється від смаку картоплі, приготовленої без шкірки.

Наш рецепт картоплі в мундирах помітно відрізняється від традиційних. Найімовірніше, це нагадає вам вечірній перекус на кшталт відвареної картоплі із сіллю та чорним хлібом (адже я недалекий від істини, і багато хто з вас так робить?) або свіжої хрусткої окрайки, натертої часником і скропленої олією. Тобто це буде так само просто й швидко приготовлено, буде не менш смачно й зовсім не важко для шлунка. )) Власне, будь-хто з вас міг би таке вигадати. Тож цей рецепт повністю відкритий для вашої кулінарної фантазії та подальших імпровізацій на цю тему.

(на 4 порції)

Інгредієнти для картоплі в мундирах:

• 12 середніх картоплин

Інгредієнти для соусу:

• 1 великий помідор, натертий на тертці з великими отворами (шкірку викидаємо)
• 2 великі очищені зубчики часнику (пропускаємо через часниковий прес)
• 1 столова ложка з гіркою кропу та петрушки (дрібно січемо)
• Половина пучка зеленої цибулі (зелену частину нарізаємо середніми шматочками)
• 1 столова ложка бальзамічного оцту
• 1 столова ложка соєвого соусу
• 100 мл домашньої соняшникової олії
• Морська сіль великого помелу

Приготування:

1. У каструлі в трьох літрах води варимо картоплю в шкірці.
2. Тим часом готуємо соус. Для цього змішуємо в мисці натертий помідор, часник, зелень, оцет, соєвий соус, соняшникову олію та сіль.
3. Готову картоплю очищаємо від шкірки й нарізаємо кружальцями. Швидко, поки вона ще гаряча, викладаємо її на тарілку, за допомогою столової ложки поливаємо соусом і посипаємо зеленою цибулею.
4. Подаємо теплою разом зі свіжим чорним хлібом.