Маленький такий салатик із літа

Цього року, і я хотів би особливо й із неприхованим задоволенням це підкреслити, наше південноукраїнське літо можна назвати щадним і — нарешті! — ласкавим. Дивно, але так повторюється вже другий сезон. А до цього п’ятнадцять, а то й усі двадцять років поспіль тривав період, коли я охоче вірив у що завгодно — глобальне потепління, катастрофічне танення льодовиків, новоутворені й такі, що збільшуються з критичною швидкістю, озонові діри, аномальну сонячну активність і навіть у наближення кінця світу, — але тільки не в існування нормального літа. У ті роки я намагався просто про нього не думати, і, якби ми були знайомі з вами ближче, ви зрозуміли б, що насправді означає для мене зміст цієї останньої фрази…

Я народився влітку, майже всі мої дитячі спогади пов’язані саме з літом, мої улюблені фрукти й овочі з’являються лише влітку (шовковиця, черешня, баклажани, помідори, персики, кавуни…), влітку не потрібно натягувати на себе купу речей, які заважають моєму тілу (мій найзручніший одяг — стара, вигоріла на сонці майка, шорти й стоптані капці). Уся моя ментальність наскрізь просякнута літом, якщо, звісно, ця невинна алегорія не здається вам надто туманною та претензійною. Хоча, з іншого боку, що ж тут такого туманного чи незрозумілого? Здогадуюся, що декого з вас зліплено з того самого тіста, що й мене, і у своїх уподобаннях ви прагнете такого самого світу, пронизаного сонячним теплом і сповненого яскравих відчуттів. ))

У нас (тобто в мене та Юлі) давно вже виробився свій ритуал проведення літніх вечорів. Після роботи, коли вже приготовлено й сфотографовано страву для нашого обіду й водночас для блогу (вона ж, до речі, і вечеря), наше життя переміщується у двір будинку, до імпровізованої альтанки, суцільно зарослої плетистою трояндою (вона в нас величезна — десь сім-вісім метрів у розмаху гілок). Тут у нас стоїть великий, грубо збитий із товстих соснових дощок стіл і такі самі масивні лави. Тут ми проводимо більшу частину вечора: їмо, п’ємо чай, обговорюємо новини або просто розмовляємо про все на світі, плануємо свою роботу, дивимося завантажені на комп’ютер фільми чи серіали, читаємо книжки.

Завдяки тому, що літо подарувало нам своєрідні «послаблення» у вигляді вечірньої прохолоди, наші посиденьки помітно подовшали, що особисто мене щиро тішить, бо я люблю цю частину нашого неспання понад усе на світі.

А ще я вам нічого не розповів про свої літні ранки. Ранній ранок — найплідніший період моєї роботи, час, коли мені хочеться й вдається писати багато та цікаво. Тому я зазвичай встаю о пів на п’яту й майже відразу влаштовуюся за згаданим столом. У цей час у дворі практично завжди тихо, лише зрідка чути, як удалині кричать чайки або поруч у кущах ехінацеї низько гуде джміль. Кожен такий ранок дарує мені три-чотири години цього цілковито безтурботного стану і… один-два дописи до нашого блогу. Юля встає пізніше, бо працює далеко за північ, коли я вже давно сплю, але потім я докладно описую їй, що відбувалося вранці за час її відсутності. І спробуйте мені сказати, що я не найщасливіша людина у світі!

Тепер, можливо, ви трохи краще розумієте, що означає для мене літо.

Зворушливий у своїй простоті рецепт літнього салату — це також частина мого життя, бо років йому приблизно стільки ж, скільки й мені. Далі не рахується, бо мене ще не було. )) У всякому разі, вже цілком точно можна сказати, що ця страва — просто з мого дитинства. Та що це я, їй-богу, хто тут, на півдні України, побачивши цей салат, не може вигукнути те саме! Таких не знайдеться.

Такий салат може приготувати й дитина. А за смаком він дасть фору найкращим зразкам grande cuisine — аби тільки всі овочі були свіжими й найвищої якості, тобто просто з грядки. Ось у цьому я ані секунди не сумніваюся… і ви не сумнівайтеся. ))

Успіхів!

(щоб приготувати такий салат на двох)

ІНГРЕДІЄНТИ:

• 1 великий рожевий помідор
• 5–6 корнішонів
• 1 солодкий перець (червоний або зелений)
• 1 маленька головка білої цибулі
• Половина пучка базиліку (листя грубо посікти)
• 1 столова ложка винного або бальзамічного оцту
• Два галетні хлібці або сухарі (поламати невеликими шматочками)
• 2–3 столові ложки нерафінованої запашної олії
• Сіль і перець

ПРИГОТУВАННЯ:

1. У велику миску нарізаємо охолоджені в холодильнику овочі: помідори й огірки — кубиками або півкружальцями, а солодкий перець і цибулю — тонкими півкільцями.
2. Додаємо до салату базилік, олію та оцет. Приправляємо сіллю й перцем. Перемішуємо й даємо постояти 10–15 хвилин, щоб овочі пустили сік.
3. Подаємо салат прохолодним, посипавши хлібцями або сухариками.