Начос

Мексиканська страва начос народилася в невеликому за місцевими мірками місті П’єдрас-Неграс у штаті Коауїла, розташованому просто на кордоні з Ігл-Пасом у штаті Техас. Одного погожого осіннього дня 1943 року молоді дружини американських солдатів, які квартирували у форті Дункан неподалік від Ігл-Паса, захотіли прогулятися й водночас зробити деякі покупки у прикордонному П’єдрас-Неграсі. Поблукавши містом і добряче зголоднівши, жінки зазирнули до місцевого ресторану, який на той час уже був зачинений. Метрдотель закладу Ігнасіо «Начо» Аная, не бажаючи осоромитися перед красивими американками, приготував для них закуску з того, що залишилося на кухні після закриття. Аная нарізав тортильї маленькими трикутниками, обсмажив їх на сковороді, додав порваний на шматочки чедер, підігрів, щоб сир розплавився, і, посипавши пекучим мексиканським перцем халапеньйо, швидко подав до столу.

Коли гості запитали в Анаї, що за страву вони їдять, той гордо відповів: «Nacho’s especiales», що в перекладі з іспанської приблизно означало «спеціально від Начо». Згодом ці слова винахідливого метрдотеля перетворилися на назву страви «начос».

Незабаром Ігнасіо «Начо» Аная влаштувався на роботу до популярного в місті ресторану «Модерно», де й досі використовують автентичний рецепт начос під його ім’ям. Аная також відкрив власний заклад із нехитрою назвою «Ресторан Начо». Оригінальний рецепт начос було опубліковано в Мехіко 1954 року в «Кулінарній книжці Святої Анни».

Дуже швидко ця проста мексиканська страва стала відомою в Техасі, а потім її популярність поширилася на весь американський Південний Захід. Перша згадка про начос в американських джерелах датується 1950 роком — у книжці рецептів «Смаки Техасу». Згідно з офіційним довідником з історії ресторану «El Cholo» у Лос-Анджелесі, його офіціантка на ім’я Кармен Росса готувала начос для охочих ще на початку п’ятдесятих років, працюючи тоді в Сан-Антоніо, штат Техас.

Удосконалену версію цієї страви — із сирним соусом і чипсами з тортильї — випустив на ринок 1976 року Френк Ліберто, засновник компанії Ricos Products. Уперше це сталося під час спортивних змагань на стадіоні в Арлінгтоні, штат Техас. Цю версію начос згодом стали називати «майже начос». 1978 року Говард Коселл, відомий радіокоментатор американського футболу, якому сподобалися начос, жартома почав згадувати цю страву під час коментування матчів. Відтоді для начос почалася нова ера.

Ігнасіо помер 1975 року. У П’єдрас-Неграсі на його честь установили бронзову дошку, а 21 жовтня кожного року відзначають Міжнародний день начос, у межах якого проводять конкурс на найкращі начос. Традиційно цей конкурс судить син Анаї — Ігнасіо Аная-молодший.

Сьогодні існують різні варіанти рецептів начос. Серед них: начос зі смаженою квасолею, м’ясом, сиром і гострим соусом хабанеро; начос, запечені на грилі разом із начинкою з м’яса та гострого перцю, де сир замінюють соусом барбекю; начос, до яких замість чедера додають тертий або наструганий овечий чи козячий сир, тощо.

Традиційні сучасні начос складаються із чипсів із тортильї, посипаних сиром і подрібненим перцем халапеньйо. До них часто додають мексиканський соус гуакамоле та сальсу, сметану й іноді салатне листя.

Спробуйте приготувати начос за нашим рецептом. Приготовлені з кількома видами хорошого сиру, ароматним м’ясним соусом, авокадо та салатним листям, а також приправлені перцем чилі, що обпікає рот, і кінзою, вони, безперечно, здадуться вам дуже смачними, адже такими вони є насправді!

(на 4–6 порцій)

Інгредієнти:

• 250 грамів бекону (нарізати невеликими шматочками)
• 1 середня головка жовтої цибулі (почистити й подрібнити)
• 600 грамів яловичого фаршу
• 3 зубчики часнику (почистити й розчавити ножем)
• 1 кавова ложка сушених пластівців перцю чилі
• 2 чайні ложки меленого кмину
• 2 чайні ложки морської солі
• 2 чайні ложки паприки
• Півтори чайні ложки меленого гострого чорного перцю
• Половина столової ложки коричневого цукру
• Половина столової ложки кукурудзяного крохмалю
• 1 склянка курячого бульйону
• 1 упаковка кукурудзяних чипсів вагою 400 грамів
• Половина пучка салатного листя (порвати на шматочки)
• Чверть склянки подрібненого свіжого перцю чилі
• 2 стиглі авокадо (почистити й нарізати тонкими часточками)
• 2 склянки тертого сиру монтерей (можна замінити ементалем або королівським сиром)
• Півтори склянки тертого сиру чедер
• 4–5 редисок (нарізати кружальцями)
• 300 грамів помідорів чері (розрізати навпіл)
• Пів склянки сметани
• Пів склянки листя кінзи
• 2 лайми (сік)
• Гострий соус — за бажанням і на вибір: барбекю, хабанеро тощо

Приготування:

1. Розігріваємо духовку до 210 градусів.
2. У великому сотейнику з високими стінками на середньо-сильному вогні обсмажуємо шматочки бекону, доки з них не витопиться жир і вони не стануть хрусткими. Час від часу помішуємо. Перекладаємо на тарілку й відставляємо вбік.
3. У сотейник із жиром викладаємо цибулю й обсмажуємо її близько 5 хвилин, доки вона не набуде коричнюватого відтінку та не стане м’якою. Додаємо м’ясний фарш і часник. Готуємо, помішуючи й розділяючи фарш ложкою, 5–6 хвилин, доки він не підрум’яниться. Всипаємо мелений перець чилі, кмин, паприку, чорний перець, цукор і крохмаль. Солимо. Вливаємо достатню кількість курячого бульйону, щоб м’ясний соус став рідшим. Готуємо 5–6 хвилин.
4. На деко викладаємо третину кукурудзяних чипсів, потім зверху — третину салатного листя, третину свіжого перцю чилі, третину авокадо й третину обох видів сиру. Збризкуємо соком лайма. Повторюємо процедуру ще двічі, щоб отримати три шари начос.
5. Ставимо в духовку й запікаємо 10–12 хвилин, доки сир не розплавиться.
6. Перед подаванням посипаємо начос редискою, половинками помідорів і кінзою. Поливаємо сметаною.
7. Подаємо разом із гострим соусом.