Наші соління. Вігілія перша. Малосольні огірочки, які вам і не снилися

Відкриваючи абсолютно нову для блогу Recept-2U гастрономічну серію про соління в південноукраїнській кухні публікацією з такою багатозначною, а щодо другої її половини, я б навіть сказав, зухвалою назвою, автор, вочевидь, мав би вдатися до розлогих міркувань про те, чому він такої високої думки про скромний рецепт малосольних огірків, які в цих краях уміє готувати буквально кожна друга господиня! До згаданих міркувань за законами жанру він також мав би додати вагомі докази своєї правоти, вбрані в професійну термінологію, вживання якої властиве більшості маститих кулінарних письменників. Утім, оскільки все той самий автор себе до останніх жодною мірою не зараховує (і зараховувати не збирається!), то може дозволити собі: по-перше, нічого й нікому не доводити, а по-друге, попри грубе нехтування названими правилами, зберегти заголовок у тому первозданному вигляді, у якому його й було задумано.

А чом би й ні, зрештою! Адже якими б «завченими» й, можливо, навіть доречними для цього випадку словами автор не намагався викласти всі pro і contra приготування цього рецепта, як би не нахвалював його в передмові, це в жодному разі не зрівняється з тим матеріальним результатом, якого ви можете досягти, виявивши в цій справі таку саму кулінарну кмітливість, делікатність, міру і, безперечно, смак, яких, сподіваюся, досягли й ми з Юлею під час його практичної реалізації.

Посеред усього цього словоблуддя (хе-хе) і перш ніж допустити вас до головного, тобто до самого рецепта, насмілюся дати лише одну-єдину пораду! Коли купуватимете огірочки для цього соління, не забувайте про дві важливі речі: овочі мають бути щільними й невеликими, щоб їх було зручніше вкладати в банки, а потім, зрештою, й їсти; по всій поверхні огірочків на дотик мають відчуватися маленькі колючі горбочки — це одна з головних ознак їхньої свіжості, а отже, беззаперечна ознака того, що після маринування вони й далі апетитно хрумтітимуть на зубах!

(розраховано на дві літрові банки)

Інгредієнти:

• 1 кг невеликих щільних огірочків (зрізати кінчики й добре промити)
• 8 великих зубчиків часнику (почистити й розрізати кожен зубчик уздовж навпіл)
• 1 невеликий зелений перець чилі (видалити насіння й нарізати півкільцями завширшки 0,5 см)
• 1 середній пучок молодого кропу
• 1 чайна ложка насіння фенхелю (підсмажити на сухій сковороді до появи аромату)
• 1 чайна ложка насіння коріандру (підсмажити на сухій сковороді до появи аромату)
• 10 горошин духмяного перцю
• 600–800 мл газованої столової води кімнатної температури
• 3 столові ложки солі

Приготування:

1. Висипаємо огірки у велику миску й заливаємо крижаною водою. Залишаємо на годину.
2. За годину беремо дві чисті літрові банки й порівну розподіляємо між ними гілочки кропу, часник, перець чилі та спеції. Зверху кладемо огірки, підганяючи їх один до одного якомога щільніше. Також порівну насипаємо в банки сіль. Заливаємо все газованою водою до самого верху й залишаємо за кімнатної температури на кілька годин. Потім переставляємо банки з огірками в холодильник і даємо їм охолонути там іще протягом 4 годин. Спробуйте огірки: якщо вам здасться, що вони недостатньо просолилися, можете залишити їх у розсолі ще на деякий час. Намагайтеся не перетримати огірки, бо вони швидко вбирають сіль і їх можна просто пересолити!
3. Коли огірки дійдуть до потрібної кондиції, дістаємо їх із розсолу, ретельно струшуємо рідину й перекладаємо в придатну ємність для подальшого зберігання в холодильнику.
4. До речі, про зберігання малосольних огірків… У нас цей чудовий, стовідсотково домашній продукт витримав випробування часом протягом 5 днів. Не можу сказати, що було б з огірками далі, бо всі вони були благополучно й на загальну радість членів нашої родини з’їдені! 😁