Олів’є в мексиканському стилі

На перший погляд цілком може здатися, що перед вами знаменитий герой буквально всіх без винятку радянських застіль, салат олів’є, але це зовсім не так. Хоча цю страву й готують приблизно за тим самим принципом, однак до олів’є вона має таке саме далеке відношення, як, скажімо, заливна осетрина до холодцю, приготованого на свинячих ніжках. Утім, в останньому випадку спільних рис помітно більше.

Колись, уже досить давно, я докладно зупинявся на історії походження олів’є, але для тих із вас, хто досі залишається в невіданні щодо цього, можу повторити, що, за загальновизнаною думкою, автором цього салату є месьє Олів’є. Цей французький кухар у другій половині дев’ятнадцятого століття жив у Москві, де володів рестораном «Ермітаж», який спеціалізувався на французькій кухні. Кажуть, що згаданий ресторан, та й, власне, сам салат мали серед московської аристократії, а також багатих купців і промисловців величезний успіх. Щоправда, називали тоді цей салат «російським» або «гусарським». Відомо також, що найраніший з опублікованих рецептів олів’є побачив світ 31 березня 1894 року в шостому номері популярного в Москві журналу «Наша еда». Ще один рецепт олів’є згадано в книзі Александрової «Руководство к изучению основ кулинарного искусства» за 1897 рік. Ну і, звісно, у незгасній любові москвичів до цього чудового салату зізнавався В. Гіляровський у своєму безперечному літературному бестселері всіх часів і народів під назвою «Москва і москвичі».

У радянський період, у шістдесяті-сімдесяті роки, коли більшість громадян СРСР отримала більш-менш вільний доступ до м’яса й майонезу, салат олів’є набув «другого дихання», а разом із ним і гордого звання «народний», ім’я ж його справжнього автора, Люсьєна Олів’є, завдяки наркому Мікояну, батькові так званої радянської кухні, благополучно кануло в Лету. Утім, назву «олів’є» за салатом народ зберіг, хоча вже мало хто пам’ятав, звідки вона взялася. Салат намагалися всіляко перейменувати (наприклад, на «столичний»), але жодне з нових імен не прижилося. Салат олів’є, який зазнав помітних змін порівняно з оригіналом (особливо щодо інгредієнтів), можна було зустріти в Союзі практично на кожному святковому столі. Тому другу половину двадцятого століття радянського періоду історії можна сміливо назвати «ерою польотів у космос і салату олів’є». Ваш покірний слуга родом із тих часів, як і моя Юля…

За прикладом більшості українських обивателів ми з Юлею суворо дотримувалися «олів’єшних» традицій (принаймні на Новий рік) буквально до 2021 року. Однак уже 2022 року вирішили їх змінити. Ну, не зовсім змінити, а, так би мовити, злегка підкоригувати. Ідея полягала в тому, щоб спробувати уявити собі, як би приготували олів’є в кухні різних народів. Почали ми з Мексики, але далі буде. 😁

(розраховано на 4–6 порцій)

Інгредієнти для салату:

• 300 г картоплі (відварити в мундирах, почистити й нарізати кубиками зі стороною 0,5 см)
• 200 г кореня пастернаку (почистити, нарізати кубиками зі стороною 0,5 см і коротко обсмажити на оливковій олії, доки не підрум’яниться)
• 300 г огірків (видалити хвостики й частину шкірки біля них, потім нарізати кубиками зі стороною 0,5 см)
• 1 великий зелений солодкий перець вагою близько 250 г (видалити хвостик і насіння, потім нарізати кубиками зі стороною 0,5 см)
• 2 великі стебла селери (дрібно посікти)
• 100 грамів консервованої кукурудзи
• 2/3 склянки зерен граната (за бажанням)
• 2 яйця (зварити круто, почистити й грубо посікти)
• По 2 столові ложки подрібненого листя петрушки та м’яти
• Сіль і свіжомелений чорний перець — до смаку

Інгредієнти для заправки:

• 2 великих авокадо (почистити й грубо посікти)
• 2 великі зубки часнику (очистити від шкірки й розчавити)
• 2 см кореня імбиру (почистити й дрібно посікти)
• 1 філе анчоуса (грубо посікти)
• 1 столова ложка гірчиці
• Свіжовичавлений сік одного лайма
• 100 мл оливкової олії

Приготування:

1. У невеликій сковороді на середньому вогні нагріваємо оливкову олію. Обсмажуємо в ній часник, імбир і шматочки анчоуса протягом 2 хвилин, доки часник злегка не підрум’яниться, а анчоус не розчиниться в олії. Знімаємо з вогню й даємо охолонути.
2. У миску середнього розміру кладемо авокадо, гірчицю, сік лайма й ароматизовану олію. За допомогою занурювального блендера збиваємо вміст миски до ніжного, пюреподібного стану.
3. Викладаємо всі овочі, яйця, зерна граната та зелень для салату у велику миску й сюди ж додаємо нашу заправку. Солимо й перчимо до смаку, після чого добре перемішуємо.
4. Бажано з уживанням цього салату сильно не зволікати, оскільки авокадо, що міститься в заправці, має властивість швидко окиснюватися від контакту з киснем і темніти.