Салат із помідорів, цибулі та кінзи по-кенійськи, або «качумбарі»
ДО ОБРАНОГО
Рецепт цього салату з помідорів, цибулі та кінзи – перший у нашому блозі рецепт із Кенії. Цю страву можна вважати типовою для кенійської національної кухні. Але перед тим, як ми почнемо розповідати про цей рецепт, слід було б хоча б коротко розповісти вам про цю країну, розташовану на півдні Африки, та її багаті кулінарні традиції.
Ландшафт Кенії доволі неоднорідний: її землі простяглися від багатовікових льодовиків Кіліманджаро до спекотних тропічних берегів Індійського океану. У Кенії трапляються й невеликі пустелі, але основна частина її земель складається з лісів і лугів, порослих високою та соковитою травою.
Клімат тут такий самий різноманітний, як і рельєф місцевості. У Кенії цілих два сезони дощів – у квітні та січні. Вечори у високогірній частині бувають доволі прохолодними, а на узбережжі все навпаки – спекотні ночі та нестерпна вологість.
Коли в XV столітті португальці висадилися на узбережжі Кенії, вони завезли сюди різні рослини, щойно відкриті в Бразилії, – маїс, ананаси, гострий перець, батат і тапіоку, і незабаром вони стали основними інгредієнтами кенійської кухні. Португальці також познайомили аборигенів з апельсинами, лимонами та лаймами. Тоді ж місцеві жителі вперше побачили свиней. Взагалі-то, скотарство в Кенії має давню історію. Першим тут (та й у всій Африці) ще три тисячі років тому почало одомашнювати велику рогату худобу давнє північноафриканське плем’я хіма. До XVI століття яловичину в Кенії їли виключно масаї та туркана. Худоба, крім м’яса, також давала молоко, масло та кров.
Європейці також завезли до Кенії різні спеції та приправи, зокрема карі, яке сьогодні є основною приправою в кенійській традиційній кухні. Вони ж познайомили кенійців із помідорами та огірками, які чудово прижилися в місцевому ґрунті.
Кенія – інтернаціональна держава. Крім корінних жителів, тут можна зустріти азіатів, арабів та європейців. Тому й місцева кухня дуже строката та відображає вподобання різних етнічних груп і національностей. Більшість страв у Кенії прості у приготуванні та недорогі. Основою багатьох страв є кукурудза, картопля, маїс і квасоля.
Племена масаїв їдять просту їжу, більша частина якої готується з яловичини та козлятини, а також молочні продукти. У їхній кухні немає страв із дичини та риби.
Племена кікую та гікую вирощують кукурудзу, бобові, картоплю й зелень. Часто вони змішують усе вищеперелічене разом, товчуть і скочують у кульки. Їдять руками, вмочуючи кульки в м’ясо або тушковані овочі.
Кенійці, які живуть на берегах озера Вікторія (другого за величиною озера у світі), їдять найчастіше відварену рибу, овочі та рис.
Качумбарі – традиційний та один із найпоширеніших у Кенії овочевих салатів. Він також популярний у Танзанії. Обов’язковими інгредієнтами в ньому є помідори, цибуля та кінза. Додатково сюди нерідко додають огірки, авокадо, перець чилі та сік лайма. У Танзанії, крім цього, до цього салату тонко нарізають капусту.
У Кенії такий салат із помідорів і цибулі зазвичай подають із запеченим на відкритому вогні м’ясом, а також маїсовою кашею або рисовим пловом. Цибулю попередньо вимочують у солоній воді, щоб вона була м’якшою.
Качумбарі слід подавати негайно після приготування.
(на 4 порції)
Інгредієнти:
- 400 грамів рожевих помідорів (нарізати тонкими часточками)
- 400 грамів жовтих помідорів (нарізати тонкими часточками)
- 400 грамів помідорів чері (розрізати навпіл)
- 2 середні червоні цибулини (почистити й тонко нарізати)
- 2 маленькі стручки зеленого перцю чилі (видалити насіння й нарізати тонкими кільцями)
- 1 великий пучок кінзи (дрібно посікти)
- 100 мл червоного винного оцту
- Добра оливкова олія
- Велика морська сіль
Приготування:
- За кілька годин до початку приготування салату викладаємо цибулю на велику пласку тарілку й заливаємо оцтом. Накриваємо плівкою.
- У велику дерев’яну салатницю викладаємо всі інгредієнти, крім цибулі та кінзи, і перемішуємо.
- Струшуємо з цибулі надлишки оцту й викладаємо її зверху на помідори. Посипаємо кінзою, щедро скроплюємо оливковою олією, солимо.
- Одразу подаємо до столу.
КОМЕНТАРІ