Салат із цвітної капусти, огірків і зелені з лимонно-часниковим соусом

Хочу вам зізнатися: дуже довгий час я зовсім не уявляв собі, що цвітну капусту можна їсти сирою. Тобто якби років тридцять тому хтось поставив переді мною на стіл тарілку із сирими або навіть напівсирими суцвіттями цієї капусти й запропонував з’їсти, то я, найімовірніше, сприйняв би цей жест як недружній. Можливо, навіть образився б. ))

Пам’ятаю, уперше я скуштував таку цвітну капусту на початку дев’яностих. Справа була в одному з перших київських ресторанів з італійською кухнею (тепер уже й не згадаю його назви). Ресторан цей, до речі, був доволі непоганим як за якістю приготування, так і за інтер’єром. Офіціанти вишколені, що нині в Києві — велика рідкість. А ще там вечорами був пристойний «живий» джаз. Одним словом, мені там подобалося. Шкода лише, що він, як і все, що народжувалося в лихі дев’яності, проіснував не дуже довго.

Однак повернуся до своєї історії про сиру цвітну капусту. Серед іншого, пам’ятаю, я замовив офіціантові салат із модною (особливо за радянських часів) приставкою «на ваш смак». Незабаром мені подали велику тарілку салату з довгою італійською назвою, яку я навряд чи зможу відтворити сьогодні (навіть приблизно!), тому назвімо його умовно «на-ваш-смак». На-ваш-смак виглядав свіжо й доволі апетитно. З того, що мені вдалося там упізнати, точно можу сказати, що виявив у салаті згадану капусту, а ще, здається, огірки, селеру та якусь невідому мені зелень (може, то була рукола?). Зрозуміти, що капуста сира (або радше ледь обсмажена), я зміг, лише відправивши до рота першу виделку салату. Спочатку я розгубився, але, посоромившись показати це присутнім, продовжував стоїчно хрумтіти твердими шматочками. Що я можу вам сказати? Коли я доїв цей салат до кінця, він мені вже подобався. Там була чудова заправка: часник, лимонний сік, оливкова олія — це те, що я зумів визначити на смак. А ось у цвітній капусті в такому вигляді я знайшов особливу принадність. Хрумка, освіжальна й… несподівано звична, наче я їв її до цього все своє життя, — саме такою була моя перша сира, точніше напівсира (власне, великої різниці між цими двома термінами я тоді не бачив), цвітна капуста!

Згадавши цей короткий, але вражаючий гастрономічний епізод зі свого життя, я раптом подумав: а чому б не спробувати відновити склад цього салату (хоч і з пам’яті, хоч і не зовсім точно!) та не відтворити його на практиці? Сказано — зроблено!

Довелося, звісно, трохи поекспериментувати, але результат перевершив усі мої очікування. Ось вам деякі мої міркування щодо виконаної роботи.

До салату (і це, можливо, стане для вас новиною!) я поклав не лише суцвіття цвітної капусти, як роблять усі, а й товсті стебла. Виявляється, якщо зрізати з останніх зовнішній шар клітковини, вони стають напрочуд вишуканими та смачними. Очищені стебла навіть можуть сподобатися вам більше, ніж звичні суцвіття! Огірочки для цього салату в жодному разі не мають бути в’ялими — інакше вони все зіпсують; та сама рекомендація стосується стебел селери — обидва овочі просто зобов’язані бути гранично свіжими!

Що стосується заправки, то вона дуже-дуже проста: трохи часнику, свіжовичавлений лимонний сік (або ж білий винний оцет), оливкова олія, сіль і перець.

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти для салату:

• 2 невеликі головки цвітної капусти (розібрати на суцвіття й нарізати пласкими скибочками; товсті стебла очистити від шкірки й нарізати кружальцями)
• 300 грамів огірків (нарізати кружальцями)
• 2 стебла селери (нарізати шматочками)
• 1 великий пучок руколи
• По одному середньому пучку базиліку та петрушки (листя відокремити)
• Оливкова олія

Інгредієнти для заправки:

• 2 зубчики часнику (почистити й пропустити через часниковий прес)
• Свіжовичавлений сік і цедра з половини лимона
• Третина склянки оливкової олії
• 1 чайна ложка морської солі
• Третина чайної ложки чорного перцю горошком (грубо потовкти у ступці)

Приготування:

1. У великій сковороді на середньо-сильному вогні нагріваємо ложку оливкової олії та протягом однієї хвилини (не більше!) обсмажуємо капусту так, щоб вона залишилася напівсирою, але встигла трохи підрум’янитися.
2. У невеликій мисці змішуємо оливкову олію та часник. Збиваємо вінчиком до стану емульсії. Додаємо лимонний сік, цедру, сіль і перець.
3. Викладаємо до салатниці скибочки цвітної капусти, огірки, селеру та зелень. Заправляємо часниково-лимонною сумішшю й добре перемішуємо.