Сендвічі з рибою, помідорами, латуком і зеленим песто

Сендвіч у своєму сучасному вигляді — з двома скибками хліба — з’явився в Європі приблизно у XVIII столітті. Водночас сліди чогось подібного, що поєднувало хліб і шматочки іншої їжі, де остання лежала зверху або всередині чи загорталася в цей самий хліб, можна зустріти в усьому світі задовго до зазначеного історичного періоду в різних інших культурах, набагато давніших за західну цивілізацію.

Кажуть, що Гіллель Вавилонянин, або Гіллель га-Закен, відомий мудрець із дому Давидового та один із засновників школи фарисеїв, який жив у другій половині I століття до нашої ери, мав звичай класти м’ясо пасхального ягняти разом із гіркими травами між двома шматочками олдскульної маци, єврейського хліба, який традиційно їдять на Песах. Робив він це так само, як сьогодні заведено загортати м’ясо та інші інгредієнти у пласкі коржі в Західній Азії та на півночі Африки (тут від Марокко до Ефіопії та Індії хліб здавна випікають у вигляді пласких кругів, на відміну від Європи, де завжди переважала традиція пекти хліб у формі буханців).

Колись я вже писав, що в середньовічній Західній Європі товсті скибки грубого й зазвичай черствого хліба використовували під час трапези замість тарілок. Після їжі такий хліб, просочений підливою та із залишками страв, віддавали або собакам, або жебракам. Так, принаймні, було заведено в домах заможних людей. За скромніших обставин «тарілки» з’їдали самі учасники трапези.

Англійський натураліст Джон Рей ще у XVII столітті писав про цікаву традицію, поширену в багатьох голландських тавернах і безпосередньо пов’язану із сучасним британським сендвічем: «Тут (у згаданих тавернах — прим. моя) було заведено яловичину, яка у великій кількості висіла на гаках, нарізати тонкими скибками й викладати на хліб, змащений вершковим маслом». В описі йдеться про так звані голландські belegde broodje, відкриті бутерброди, які стали прообразом сучасних британських сендвічів, на той час іще не знайомих співвітчизникам Джона Рея.

Спочатку сендвічі почали з’являтися в аристократичних домах Європи (зокрема, в тій самій Англії) як один з елементів закуски під час традиційних нічних картярських ігор, поширених тоді серед чоловіків. Популярність сендвічів різко зросла, особливо в Іспанії та Англії, у XIX столітті, коли технічний прогрес дав змогу виробляти багато недорогих і, відповідно, доступних продуктів. У Лондоні, наприклад, збереглася статистика, яка свідчить, що 1850 року тут продавали сендвічі щонайменше сімдесят вуличних торговців. Приблизно тоді ж сендвічі стали важливою частиною харчування і в Роттердамі, де їх було заведено начиняти смаженою печінкою або солониною.

У Північній Америці перші сендвічі подавали на вечерю як щось вишукане. Проте вже на початку XX століття, коли хліб став звичною частиною американського раціону, сендвічі набули такої самої популярності, як і в середземноморській кухні.

(на два сендвічі)

Інгредієнти для сендвічів:

• 100 грамів філе білої риби (відварити й розібрати руками на невеликі шматочки)
• 2 листки салату латук (грубу частину стебла видалити)
• 1 невеликий рожевий помідор (нарізати кружальцями завтовшки до 0,7 см)
• 4 середні скибки білого хліба для тостів (підсмажити на сухій сковороді, доки злегка не підрум’яняться)
• Морська сіль грубого помелу
• Чорний перець горошком (грубо потовкти у ступці)

Інгредієнти для песто:

• 1 середній пучок петрушки (листочки відокремити й ретельно подрібнити)
• 25 грамів волоських горіхів (підсмажити, очистити від шкірки й дрібно порубати ножем)
• 1 великий зубчик часнику (почистити й подрібнити)
• 20 грамів дрібно натертого пармезану
• 1 столова ложка свіжовичавленого лимонного соку
• Цедра половини невеликого лимона
• 2 щіпки морської солі
• 1 щіпка свіжомеленого чорного перцю

Приготування:

1. Спочатку приготуємо песто. Для цього змішуємо всі інгредієнти в блендері й на високій швидкості перебиваємо до однорідного стану.
2. Кладемо на обробну дошку дві скибки підсмаженого хліба й викладаємо на них листя салату латук, кружальця помідорів, рибу та по одній столовій ложці (можна з гіркою) песто. Ложкою злегка розрівнюємо всю начинку й накриваємо скибками хліба, що залишилися.