Тости з рикотою та шматочками смаженого гарбуза

На самому початку цього року, що вже минає, у кулінарній блогосфері англомовного контенту, а саме тут ви можете зустріти мене найчастіше — у слов’ян із цієї тематики все набагато слабше, — я натрапив на велику й гарячу дискусію, в якій брали участь щонайменше два протиборчі табори. Одні всіляко й палко підтримували позитивні сторони їстівного предмета суперечки, тоді як інші категорично виступали проти його наявності в ранкових меню кафетеріїв, барів і маленьких ресторанчиків, що рано відчиняються. Мене ж, пасивного учасника цієї дискусії, постійно не полишала думка: чому те, через що розгорілося таке бурхливе обговорення, не можна максимум за десять хвилин приготувати вдома, залишивши цю проблему для подальших маркетингових «студій» власникам усіх перелічених вище закладів. Тим паче, що ціни на цей предмет дискусії щоразу, коли їх бачиш, змушують добре замислитися над доцільністю його купівлі. В одній кулінарній статті це обговорення навіть назвали «способом надмірної фетишизації» ще не названого мною предмета суперечки, а в іншій, навпаки, всі історії про його походження визнали такими, що «недвозначно підказують: це більше, ніж просто їжа».

То що ж це таке, про що майже місяць точилася серйозна дискусія в інтернеті? Це те, що ви їсте майже щодня — вдома, на ходу, під час обідньої перерви… Йдеться про тости.

Я думаю, що, зараховуючи тости до категорії «перший легкий сніданок», ми тим самим робимо цій страві ведмежу послугу й штучно обмежуємо її асортимент лише підсмаженим хлібом із традиційним маслом і джемом, він же повидло. А якщо вже платити комусь за це гроші, то хотілося б бачити в тостах щось більше, ніж просто додаткову страву на сніданок.

За великим рахунком, тости, за чиїмось влучним визначенням, є «транспортом для всіх тих інгредієнтів зверху, які підказує вам ваша фантазія». У нашому випадку це смажений гарбуз і ніжна італійська рикота, до яких додано карамелізовану цибулю, м’яту, гірчицю, оливкову олію та бальзамічний оцет.

Приготування цієї чудової закуски потребуватиме від вас зовсім небагато зусиль — лише нарізати шматочками й обсмажити в оливковій олії гарбуз та приготувати карамелізовану цибулю. І не забувайте про м’яту: вона є одним зі смакотвірних компонентів наших тостів.

Багато хто вважає автором рецепта тостів із рикотою та шматочками смаженого гарбуза американського шеф-кухаря, уродженця Франції Жана-Жоржа Вонгеріхтена. Однак у мене щодо цього є певні сумніви… Надто вже прості, загальнодоступні й широко вживані інгредієнти цієї страви, вони так і просяться, щоб скласти їх разом, іще задовго до народження Вонгеріхтена! Тим паче, що у світовій кулінарії за всю історію її існування було створено чимало коліс! Сам у цьому переконувався неодноразово… Але це тема іншого й ду-у-уже довгого дослідження. ))

(на чотири тости)

Інгредієнти:

• 0,5 кг гарбуза (очистити від шкірки, видалити насіння й нарізати кубиками зі стороною 0,5 см)
• 1 велика головка жовтої цибулі (почистити й нарізати тонкими півкільцями)
• 4 столові ложки добре подрібнених листочків м’яти
• 1 столова ложка бальзамічного оцту
• 1 столова ложка рідкого світлого меду (бажано акацієвого)
• 1 чайна ложка французької гірчиці
• 200 грамів рикоти (можна замінити маскарпоне, фетою або козячим сиром)
• 4 скибки білого хліба (обсмажити на сковороді)
• 30 грамів вершкового масла
• Оливкова олія
• Крупномелена морська сіль
• Чорний перець

Приготування:

1. Нагріваємо духовку до 200 градусів.
2. Змішуємо в мисці шматочки гарбуза, чверть склянки оливкової олії, чорний перець і сіль. Викладаємо на деко, застелене пергаментним папером, і готуємо 15 хвилин або довше, час від часу помішуючи, доки гарбуз не підрум’яниться. Дістаємо з духовки.
3. Тим часом у сковороді середнього розміру з важким дном нагріваємо вершкове масло та одну столову ложку оливкової олії, додаємо мед, а потім на середньо-слабкому вогні обсмажуємо цибулю близько 8–10 хвилин, доки вона не карамелізується. Викладаємо сюди ж гарбуз і гірчицю, вливаємо бальзамічний оцет, перемішуємо й вимикаємо вогонь. Суміш має вийти повидлоподібною. Солимо та перчимо до смаку. Щоб зберегти температуру, накриваємо кришкою.
4. Змішуємо в маленькій мисці рикоту й більшу частину м’яти.
5. Розкладаємо на робочій поверхні скибки підсмаженого хліба й намазуємо на них рикоту. Зверху викладаємо гарбузово-цибулеву суміш. Злегка посипаємо крупномеленою сіллю й оздоблюємо рештою м’яти.