Хліб із часником, зеленню та сиром — давніший за всіх нас

Часниковий хліб і піца мають практично однакову історію, яка бере свій початок у п’ятисотих роках до нашої ери, а можливо, й іще раніше. Схоже, що в далекому минулому доблесні перські воїни після важкого ратного дня підпалів і пограбування сіл на шляху однієї з найгрізніших у ті часи армій світу використовували свої щити не лише для захисту від ударів ворожих мечів. Перси були вправними пекарями й свій хліб випікали просто на згаданих щитах, приправляючи його маслом із різною зеленню, зокрема кінзою, петрушкою, диким часником тощо. Насправді ніхто не знає, коли саме в цих нехитрих військових (читай, селянських) рецептах з’явився сир, але, найімовірніше, це сталося в той самий історичний період, коли імперія Ахеменідів завойовувала світ, а її солдати грабували й пекли хліб, пекли хліб і грабували. А що тут вдієш, такі були часи — жодної романтики… чи навпаки? Важко відповісти ствердно або заперечно на запитання щодо романтики, адже для всіх нас вона така різна, ця сама романтика! Особисто від себе й з упевненістю я можу стверджувати лише дві речі: по-перше, будь-яка війна — справа брудна й, тим паче, дуже далека від романтики; по-друге, хоч би як там було, але рецепт нашого часникового хліба із сиром народився саме тоді — під час перської експансії, коли велике Ахеменідське царство простягалося від Інду на сході до Егейського моря на заході й від порогів Нілу на півдні до Кавказу на півночі…

Ті, хто пройшов через усі згадані землі на славу своїх царів і Заратуштри, залишили народам, які траплялися на їхньому шляху, чудову страву, яку — була б моя воля — я їв би щодня! В іншому разі хліб із часником, зеленню та сиром ніколи не дожив би до наших днів, а благополучно канув би в Лету, як колись вимерли динозаври.

Та що там хліб, навіть страва із брюссельської капусти здасться вам «райською насолодою» (сподіваюся, мене ніхто не звинуватить у плагіаті — це лише цитування) з такою приправою! Те саме, між іншим, можу сказати про спаржу.

Але повернімося до нашого рецепта хліба з часником, зеленню та сиром, який давніший за всіх нас. Хтось сказав би, що це — лише закуска, однак я заперечуватиму, адже вважаю цю страву повноцінною їжею. Нам, принаймні, вона замінила обід.

(на стільки шматочків хліба, скільки вийде)

Інгредієнти:

• 1 свіжий хліб вагою до 400–500 грамів (можна взяти чіабату або інший пористий хліб, у нас була «французька булка»)
• 3 великі зубчики часнику (очистити від лушпиння та пропустити через часниковий прес)
• По одній столовій ложці добре подрібненого листя петрушки та кропу
• Пів столової ложки листя свіжого чебрецю
• 1 велика гілочка розмарину (розібрати на листочки й подрібнити)
• Пів кавової ложки крупноподрібненої суміші перців горошком
• Пів склянки дрібно натертого пармезану
• Пів склянки оливкової олії
• Морська сіль грубого помелу

Приготування:

1. У невеликій мисці змішуємо оливкову олію, часник, петрушку, кріп, чебрець, розмарин, пів чайної ложки солі та суміш перців. Накриваємо плівкою й даємо постояти за кімнатної температури 3–4 години.
2. Нагріваємо духовку до 200 градусів.
3. Коли наша приправа настоїться, розрізаємо хліб навпіл уздовж, а потім упоперек на порційні скибочки завтовшки до 2–3 см. При цьому не доводимо цю операцію до кінця, залишаючи внизу близько 5 мм недорізаної скоринки, щоб хліб не розсипався, якщо взяти його за обидва кінці.
4. Додаємо до приправи пармезан і добре перемішуємо.
5. Застеляємо деко, на якому випікатиметься хліб, фольгою та змащуємо її оливковою олією. Потім викладаємо хліб на фольгу й щедро змащуємо зовнішні та внутрішні (у місцях розрізів) частини хліба нашою приправою.
6. Відправляємо деко із хлібом у духовку й готуємо близько 20–25 хвилин.
7. Подаємо гарячим.