Сальса з інжиром, каперсами та анчоусами

Кажуть, що сальсу придумали в ті давні часи, коли на американському континенті процвітали цивілізації ацтеків, інків і майя, а до появи перших європейців на цих землях було ще дуже й дуже далеко.

Звісно, корінні народи Америки мали власні уявлення про цей чудовий, відомий нині всьому людству соус. Вони використовували в ньому такі споконвічно місцеві інгредієнти, як помідори, перець чилі, насіння гарбуза… Утім, так зване офіційне відкриття сальси для решти планети відбулося лише в шістнадцятому столітті, після того як іспанські конкістадори захопили цей дивовижний, казковий світ, а францисканський священник Алонсо де Моліна 1571 року описав цю страву й нарік її «сальса».

Сучасні американці насилу уявляють власну кухню без сальси. Цей соус можна зустріти буквально всюди: у маленьких буфетах на залізничних станціях і при бензозаправках, у піцеріях і мережевих фастфудах, у ресторанах (доступних і не дуже), на прийомах, званих обідах і домашніх барбекю, нарешті, у будь-якому, навіть найзанедбанішому сільському кіоску. Та й кількість варіантів сальси давно вже перевалила за сотні, якщо не за тисячі.

Відмінною особливістю сальси є простота її приготування, що жодним чином не впливає на її чудовий смак і безумовну користь для організму.

Завдяки використанню помідорів та інших свіжих овочів, таких як цибуля й перець чилі, а також різної зелені сальса справді дуже корисна. Низькокалорійна, з високим вмістом клітковини й набором вітамінів, що вражає уяву, сальса є добрим підмурком для зміцнення вашої імунної системи, а крім того, може бути включена до будь-яких дієт для схуднення.

Завдяки високій кислотності помідорів і додаванню оцту сальса в консервованому вигляді має тривалий строк зберігання, що, безсумнівно, робить її ще популярнішою у вашій домашній колекції соусів.

Класичну сальсу приготувати легко. Адже за своєю природою — це типовий гострий червоний соус, що складається, як правило, з трьох-чотирьох інгредієнтів. Кожен із вас хоча б раз у житті та й готував його, зовсім не усвідомлюючи при цьому, що він робить соус, якому вже тисячі років! Якщо ви хочете приготувати сальсу самостійно, почніть із нарізання свіжих помідорів, перцю чилі, червоної цибулі й кінзи. Змішайте інгредієнти в блендері. Якщо консистенція сальси надто густа, ви можете додавати по столовій ложці води, доки вона не набуде бажаної плинності. Потім обсмажте отриману суміш у двох столових ложках гарячої рослинної олії. Це допоможе надати сальсі глибшого й насиченішого смаку. Дайте їй трохи потушкуватися — хвилин п’ятнадцять, доки вона не стане темно-червоного кольору, і посоліть. Після цього нехай охолоне, і — вуаля! — сальсу можна їсти.

Якщо ви любитель гострих соусів, запропонований рецепт сальси з інжиром, каперсами та анчоусами, хоч він і буде дещо далеким від базового варіанта, описаного вище, має сподобатися вам ще більше.

І ще одне: нашу сальсу ми готували до рецепта «Добре обсмажена качина грудка й сальса з інжиром, каперсами та анчоусами». Хоча, в принципі, вона підійде й до інших видів смаженої птиці (гуски, індички, курки, перепілки), а також до червоного м’яса.

(розраховано приблизно на 500–600 мл)

Інгредієнти:

• 2–3 стиглі помідори загальною вагою близько 500 г (коротко бланшувати в киплячій воді, очистити від шкірки й насіння, грубо порубати)
• 1 невелика головка червоної цибулі (почистити й дрібно порубати)
• 2 великі зубки часнику (почистити й дрібно порубати)
• 2 столові ложки подрібнених листочків петрушки
• 100 г сушеного інжиру (добре подрібнити)
• 2–3 філе анчоусів (грубо порубати)
• 1 столова ложка каперсів (грубо порубати)
• 1 столова ложка червоного винного оцту
• Оливкова олія
• Сіль

Приготування:

1. Поміщаємо всі інгредієнти в чашу блендера й двома-трьома короткими вмиканнями перемішуємо.
2. У великій сковороді нагріваємо 50 мл оливкової олії й викладаємо сюди отриману томатно-інжирну суміш. На середньому вогні доводимо до кипіння й готуємо 5–6 хвилин. Вимикаємо вогонь і даємо охолонути.