Соус діжонез
ДО ОБРАНОГО
Більшість із вас, напевно, ніколи й не чули про існування діжонезу, хоча цей соус має відносно недавнє походження. Як частково випливає з його назви, діжонез — це суміш добре знайомої вам діжонської гірчиці та звичайного майонезу. Щоб зрозуміти, що таке діжонез, варто сказати кілька слів про його складники.
Діжонська гірчиця вважається традиційною приправою Франції, названою на честь однойменного міста, яке ще у XVII столітті отримало виняткові права на її виробництво та назву. На той час знаменитий французький регіон Бургундія, до складу якого входить це місто, вважався центром виробництва гірчиці. Уперше ж діжонська гірчиця з’явилася 1336 року на столі короля Філіппа VI. Її популярність значно зросла у XIX столітті, коли один з основних інгредієнтів — винний оцет — замінили соком із незрілого винограду.
Гірчиця, не лише діжонська, — це класична приправа, яка є в кожному домашньому холодильнику, але сама по собі вона не є соусом. Гірчиця має надто насичений смак і потребує додаткових інгредієнтів, які цю насиченість урівноважили б.
Коріння походження майонезу також варто шукати у Франції, хоча щодо цього існують й інші думки. Його народження французькі кулінарні історики відносять до середини XVIII століття.
Відомо, що діжонез з’явився в першій половині XX століття. 1992 року відома компанія з виробництва соусів Hellmann’s представила його у своєму асортименті. Діжонез швидко посів почесне місце в європейській і північноамериканській кухнях. Особливо це стосувалося його використання в найрізноманітніших сендвічах і бургерах.
Приготувати базовий діжонез до смішного просто: змішайте половину склянки високоякісного майонезу з однією столовою ложкою діжонської гірчиці, посоліть, але не надто активно — у гірчиці вже є сіль, поперчіть, і — вуаля! — соус готовий! Співвідношення майонезу та гірчиці можна регулювати на власний смак.
Якщо ви хочете трохи ускладнити рецепт і зробити діжонез вишуканішим, о’кей, додайте до нього грецький йогурт або свіжовичавлений лимонний сік. Підійдуть також вустерський соус, кріп, чебрець або естрагон. Крапелька табаско в діжонезі теж не завадить.
Щойно ви вперше приготуєте й скуштуєте діжонез, одразу почнете з ним експериментувати, і це нормально. Вам набридли смажені овочі? Додайте до них трохи цього соусу. Хочете урізноманітнити салат із тунця? Діжонез підійде якнайкраще! Діжонез стане в пригоді не лише в салатах, його можна використовувати навіть у маринаді, наприклад для свинячої відбивної. Але найідеальніший варіант застосування соусу діжонез — це, звичайно, різноманітні сендвічі.
Один мій товариш розповідав, що відтоді, як познайомився з цим соусом, діжонез постійно зберігається в його холодильнику. Ніжний і водночас освіжальний смак діжонезу пасує буквально до всього.
Цей чудовий і дуже легкий у приготуванні соус можна зробити в останню хвилину на сніданок до яєць або змішати солідну його кількість до недільного шашлику. Він не містить рафінованого цукру та глютену, але аж ніяк не позбавлений смаку. ))
Про всяк випадок я запропоную вам тут два варіанти діжонезу: один простий, базовий, а другий — трохи складніший. Самі оберете, який вам більше сподобається.
Простий варіант діжонезу:
Інгредієнти:
- 1 склянка жирного майонезу
- 3 столові ложки діжонської гірчиці
- 20 мл вустерського соусу
- Свіжовичавлений сік половини невеликого лимона
Приготування:
- Змішуємо всі інгредієнти в невеликій мисці. Подаємо охолодженим.
Складніший варіант діжонезу:
Інгредієнти:
- 1 велике яйце
- Півтори столові ложки діжонської гірчиці
- Лимонний сік третини лимона
- 30 грамів світлого меду
- 20 мл вустерського соусу
- 250 мл виноградної або соняшникової олії
- 2–3 щіпки солі
- 2 щіпки перцю
Приготування:
- Збиваємо разом яйце, гірчицю, мед, сіль і перець.
- Потроху додаємо рослинну олію та продовжуємо збивати. Коли використаємо половину олії, вливаємо лимонний сік і продовжуємо збивати, додаючи решту олії. Секрет доброго майонезу полягає в поступовому додаванні олії.
- Наприкінці додаємо вустерський соус.
- Зберігаємо в холодильнику.
КОМЕНТАРІ