Брускета з рикотою та пеперонатою
ДО ОБРАНОГО
Брускета — смажений хліб, натертий часником; пепероната — овочеве рагу, де основним інгредієнтом є солодкий перець; рикота — свіжий молочний продукт, який отримують нагріванням сироватки, що залишається після виготовлення сиру… Що спільного між цими трьома продуктами? Ну, по-перше, батьківщиною всіх трьох є Італія, а якщо бути цілком точним, то її центральна частина. По-друге, і брускету, і рикоту, і пеперонату об’єднує їхнє очевидне селянське походження. По-третє, кожен із цих компонентів має досить поважний вік: брускеті — близько п’яти століть, пеперонаті — понад три, а дата народження рикоти взагалі губиться десь у першому тисячолітті до нашої ери. Нарешті, по-четверте, усі вони — неймовірно смачні й ніколи не набридають. Принаймні мені…
Звісно, класичний, первісний варіант брускети складався зі скибочки чіабати, яку нерідко обсмажували на грилі, зубка часнику й оливкової олії, щойно вичавленої з-під преса (за традицією саме таким нехитрим способом італійські фермери перевіряли — та й зараз іноді перевіряють! — якість і смак останньої). Однак від дня появи названого ритуалу минуло чимало часу, і брускета зі звичайного селянського інструмента перетворилася на розкішну страву, яка обросла безліччю додаткових інгредієнтів і віднедавна увійшла в моду й у нас.
Рецепти брускети в найрізноманітніших її варіаціях (зізнаюся, часом доволі вигадливих) ми публікували неодноразово. Досить згадати такі публікації, як «Брускета з помідорами, часником, базиліком і моцарелою», «Брускета з нутом, часником, зеленню й панчетою», «Брускета з помідорами, беконом, яйцем і сиром брі», «Брускета з маскарпоне, анчоусами, каперсами й гірчицею», «Брускета зі шпинатом під соусом Морне, брезаолою та яйцем пашот, або Що означає по-флорентійськи» й деякі інші.
Ось і сьогодні я збираюся поділитися з вами черговим чудовим рецептом брускети, який складається, як ви вже, напевно, здогадалися, із трьох згаданих вище елементів італійських кулінарних традицій, що давно стали брендовими.
Приготувати брускету з рикотою та пеперонатою не становить жодних особливих труднощів. Для цього вам доведеться запастися чіабатою й рикотою, які, на щастя, вже далеко не новина в багатьох наших супермаркетах. Також вам знадобляться солодкий перець, червона цибуля, часник та оливкова олія. Думаю, що сіль і перець, попри абсолютно шалений темп сучасного життя й зайнятість, знайдуться на кухні в кожного. ))
Якщо все назване у вас уже є, то час переходити до справи…

(розраховано на чотири порції)
Інгредієнти для брускети:
- 8 великих скибочок чіабати або італійського багета
- 2 склянки пеперонати
- 2 великі зубки часнику (почистити)
- Дві третини склянки маленьких і тонких гілочок петрушки (для подавання)
- Оливкова олія (для смаження)
Інгредієнти для найпростішої пеперонати:
- 2 великі солодкі перці червоного або зеленого кольору (видалити хвостики, насіння та внутрішні перегородки, нарізати поздовжніми смужками завширшки трохи менше одного сантиметра)
- 300 грамів червоної цибулі (очистити від лушпиння й нарізати неширокими часточками)
- 12 великих зелених оливок (злегка розчавити, кісточки видалити, розібрати руками на дві-три частини)
- 20 мл бальзамічного оцту (можна замінити свіжовичавленим лимонним соком або червоним винним оцтом)
- Оливкова олія
- Сіль
- Перець

Приготування:
- У сковороді середнього розміру нагріваємо 40 мл оливкової олії та на помірному вогні обсмажуємо цибулю й солодкий перець, поки вони не стануть м’якими. Пересмажувати їх небажано, тому слід зупинитися на стані аль денте. Солимо й перчимо до смаку. Коли овочі будуть готові, вимикаємо вогонь, додаємо оливки та бальзамічний оцет. Солимо й перчимо до смаку. Даємо охолонути до кімнатної температури. Сковороду дочиста протираємо паперовими рушниками.
- Після цього злегка скроплюємо скибочки хліба оливковою олією й у тій самій сковороді підрум’янюємо. Викладаємо на обробну дошку, даємо трохи охолонути й добре натираємо з усіх боків часником.
- Потім намазуємо хліб рикотою й зверху викладаємо пеперонату.
- Перед подаванням на стіл посипаємо гілочками петрушки.
КОМЕНТАРІ