Риба в кокосовому молоці по-сульянськи, або «мохіто ен коко»

«Кокосове молоко має такий чудовий смак, що мене це іноді лякає», — сказала якось відома сульянська поетеса Жаклін Голдберг про інгредієнт, який разом зі шматочками білої риби становить душу й серце однієї з найзнаковіших страв сульянської кухні — «мохіто ен коко».

Естадо Сулія — один із двадцяти трьох штатів Венесуели. Він розташований на північному заході країни й є одним із найгустонаселеніших у Венесуелі. Сулія межує з найбільшим у Латинській Америці водним масивом — озером Маракайбо. До речі, Венесуелу колись назвали завдяки саме цьому озеру. Перші іспанські конкістадори, з’явившись біля берегів Маракайбо, виявили, що корінне населення живе тут у хатинах, які стоять на палях просто у воді. Це нагадало іспанцям Венецію, і вони назвали це місце «маленька Венеція», тобто Венесуела. Що ж до походження назви самого штату, то венесуельці розповідають із цього приводу одну цікаву легенду. Гуаймараль, син могутнього касика Мара, одного разу закохався в красуню на ім’я Сулія й збирався з нею одружитися. Однак Сулія трагічно загинула під час однієї з битв з іспанськими завойовниками. Перебуваючи в найглибшому горі, Гуаймараль з дозволу батька почав називати її ім’ям річки, міста й цілі регіони.

Однак повернімося до мохіто ен коко. Біле м’ясо риби, щедро приправлене кокосовим молоком, та, власне, й приготоване в ньому, своїми ароматами й смаком пояснює всі подальші надмірності цього щедрого регіону не лише в кулінарії, а й у живописі, музиці, літературі й навіть у розмовній мові. Будь-яка страва, приготована в кокосовому молоці, автоматично означає для венесуельця «зроблено в Сулії». Дійшло до того, що сьогодні ви вже не зумієте пояснити маракучо (так називають себе жителі естадо Сулія), що, перш ніж стати їхнім національним символом, насінині кокосового горіха п’ять століть тому довелося проплисти з Азії шість тисяч кілометрів Атлантичним океаном.

На авторство мохіто ен коко претендують і жителі муніципалітету Ла-Каньяда-де-Урданета, розташованого у штаті Сулія. Місцева кухня справді багата на бульйони, рагу й десерти на кокосовому молоці, включно з рисом. Та вони на багато що претендують, вважаючи, що більшість страв штату Сулія спочатку приготували саме в їхніх печах. Думаю, що це перебільшення або в жорсткішому варіанті — злий жарт.

На Великдень сульянці додають до мохіто родзинки, каперси й оливки. Сульянська журналістка Росіта Регаладо розповідає, що у своєму оригінальному варіанті цю страву готували із солоної риби, а кожна місцева господиня мала свій власний рецепт мохіто. Ось чому сьогодні ви можете зустріти в Сулії найрізноманітніші варіанти приготування мохіто ен коко.

Цікавим є той факт, що переважна більшість сульянців навіть не підозрює про існування знаменитого кубинського коктейлю з аналогічною назвою. Тобто якщо ви попросите сульянця приготувати вам мохіто, то будьте певні, що це точно буде риба в кокосовому молоці, а не якийсь там коктейль. 😀

Ще однією характерною особливістю мохіто ен коко є те, що в Сулії вам обов’язково подадуть його разом зі смаженими бананами, ще однією культовою венесуельською стравою. Хоча разом із мохіто ви також можете зустріти тут відварений рис, нут або юку.

(на чотири порції)

Інгредієнти:

• 600 грамів філе білої риби — може бути як морська, так і річкова (нарізати невеликими скибочками)
• 1 велика біла цибулина (почистити й грубо порубати)
• 2 великих солодких перці різних кольорів (видалити насіння, нарізати маленькими кубиками)
• 2 стебла селери (нарізати маленькими кубиками)
• 3 великі зубки часнику (почистити й розчавити ножем)
• 2 великих рожевих помідори (очистити від шкірки, видалити насіння й подрібнити)
• 1 середній пучок петрушки (розібрати на маленькі гілочки, грубі стебла видалити)
• 1 столова ложка паприки
• 1 чайна ложка орегано
• 1 столова ложка каперсів
• 8 великих зелених оливок (розчавити ножем, кісточку видалити)
• Чверть склянки золотистих родзинок
• 300 мл кокосового молока
• Оливкова олія
• Морська сіль
• Чорний перець

Приготування:

1. У великій сковороді з важким дном нагріваємо три столові ложки оливкової олії й на середньому вогні протягом однієї хвилини обсмажуємо часник. Потім сюди ж всипаємо цибулю, солодкий перець і селеру. Готуємо, помішуючи, близько 7–8 хвилин. Додаємо рибу й продовжуємо готувати ще 4–5 хвилин.
2. Після цього викладаємо в сковороду з овочами помідори, родзинки, каперси, оливки та спеції. Вливаємо кокосове молоко. Солимо й перчимо. Доводимо до кипіння, зменшуємо вогонь до слабкого й тушкуємо під злегка прочиненою кришкою близько години.
3. Перед подаванням прикрашаємо гілочками петрушки.
4. До мохіто ен коко готуємо рис і смажені банани.