Риба, смажена з кропом по-в’єтнамськи, або «ча ка Ла Вонг»
ДО ОБРАНОГО
Скажіть, вам коли-небудь доводилося пообідати в ресторані, якому 135 років? Найімовірніше, що ні. Як, утім, і мені…
Що ж, якщо ви заплануєте провести свою чергову відпустку у В’єтнамі (а це далеко не найгірше на планеті місце для відпочинку), то не забудьте відзначити у своєму смартфоні або планшеті, що в Ханої вам слід відвідати не лише мавзолей Хо Ші Міна, Храм літератури чи інші пам’ятки столиці В’єтнаму, а й обов’язково завітати на обід до знаменитого ханойського рибного ресторану Ча Ка Ла Вонг. Саме він відсвяткував свій столітній ювілей ще в минулому столітті, і багато чого в цьому ресторані збереглося у своєму первозданному вигляді. Але, найімовірніше, його вік зовсім не найголовніше в нашій історії, адже хай би Ча Ка Ла Вонгу виповнилося і 200, і 300 років, але без вправних кухарів навряд чи про нього згадували б у всіх путівниках Ханоєм. Звичайно ж, у цьому ресторані вміють блискуче готувати, особливо якщо ви вирішили за будь-яку ціну скуштувати місцеву культову страву цього справді стародавнього закладу зі смішною для нашої мови назвою, яку можна перекласти як «смажена риба з кропом пана Вонга».
Тільки не забудьте, який вигляд має цей ресторан на нашій фотографії, бо в Ханої ви, можливо, зустрінете не один заклад із подібною вивіскою. Однак я наполегливо не раджу вам «вестися» на яскравіші й зухваліші екстер’єри, що палають неоном. Усередині таких «фейкових» ресторанів ви не знайдете того, що шукаєте. Справжню смажену рибу в кропі ви скуштуєте лише після того, як протиснетеся крізь вузькі двері під старенькою табличкою з потрісканими літерами й підніметеся скрипучими сходами на другий поверх. Це й буде справжній Ча Ка Ла Вонг! І нехай вас не лякає його скромний вигляд, їжа тут просто чудова!
Сам ресторан являє собою невелике приміщення (точно таке, яке ви можете бачити на одній із наших фотографій), у якому доволі тісно розставлені звичайні столи, на кшталт наших кухонних, за якими сидять завсідники й рідкісні туристи (сюди доходить небагато з останніх). Вам обов’язково усміхнуться, хоча у відповідь ви можете не робити того самого: зрештою, ви прийшли сюди пообідати, а не усміхатися! )) Вам блискавично подадуть меню. Не поспішайте засмучуватися, виявивши, що воно написане в’єтнамською мовою. Читати його насправді немає жодної потреби, оскільки в ньому вказано всього одну-єдину страву — ча ка. Ану спробуйте тепер сказати, що у в’єтнамців немає почуття гумору!
Після того як ви зробите замовлення (ціна такого обіду тут фіксована — близько семи доларів), офіціант принесе на ваш стіл усі необхідні для приготування риби спеції. Потім з’явиться тарілка з рисовою локшиною та зеленню (щось на кшталт кінзи й м’яти), а також мисочка з рибним соусом і перцем чилі, що плаває на його поверхні.
Невдовзі після цього ви й не помітите, як на вашому столі опиниться портативна газова плитка та сковорода з рибою, що шкварчить в олії, попередньо маринованою в куркумі й приправленою гілочками свіжого кропу. Саме ці два інгредієнти разом надають рибі весь її унікальний аромат і смак. Крім того, тут важливо зазначити, що використання кропу у в’єтнамській кухні (та й узагалі в південноазійській кухні) — явище радше виняткове. Тому кріп тут ви побачите лише в ча ка й, власне, більше в жодній іншій страві. Іноді під час приготування ча ка до сковороди також кладуть локшину.
Приготувавши цю страву вдома за рецептом ресторану Ча Ка Ла Вонг, ви, поза всяким сумнівом, будете задоволені отриманим результатом. Я, у всякому разі, був, а мені можна вірити. ))

(на двох)
Інгредієнти для риби:
- 750 грамів філе білої риби (усі кісточки видалити, нарізати невеликими шматочками)
- 100 грамів свіжого кропу
- 1 невеликий пучок зеленої цибулі (нарізати зелену та світло-зелену частину шматочками завдовжки 4 см)
- 1 головка червоної цибулі (почистити й грубо подрібнити)
- 4 зубки часнику (почистити й подрібнити)
- 3 головки цибулі шалот (почистити й дрібно порубати)
- 2 см кореня імбиру (почистити й натерти)
- 2 чайні ложки куркуми
- 90 грамів (пів склянки) рисового борошна
- 80 мл рослинної олії
- 1 чайна ложка морської солі
- 1 чайна ложка грубо подрібненого чорного перцю
- 150–200 грамів рисової локшини
Інгредієнти для соусу:
- 80 мл соєвого соусу
- 3 зубки часнику (почистити й розчавити ножем)
- 1 столова ложка цукрової пудри
- Цедра й свіжовичавлений сік одного лайма
- 1 столова ложка рибного соусу
- 100 грамів м’якоті ананаса (ретельно подрібнити)
- 1 невеликий сушений перець чилі
Приготування:
- Змішуємо в мисці середнього розміру імбир, часник, 1 чайну ложку куркуми, чорний перець і цибулю шалот. Додаємо рибу й ще раз добре перемішуємо. Накриваємо плівкою й залишаємо в спокої на 2–3 години. Після цього шматочки риби необхідно добре обтрусити від маринаду.
- Для приготування соусу змішуємо всі інгредієнти в невеликій мисці (перець попередньо обсмажуємо у двох столових ложках рослинної олії й додаємо до соусу разом з останньою).
- Відварюємо рисову локшину, як зазначено на пакованні. Відкидаємо на друшляк.
- Змішуємо рисове борошно, решту куркуми й сіль. Обвалюємо в отриманій суміші шматочки риби.
- У важкій сковороді на сильному вогні нагріваємо 2 столові ложки рослинної олії. Протягом 2–3 хвилин обсмажуємо більшу частину зеленої та всю червону цибулю, доки вони трохи не підрум’яняться. Кладемо половину кропу, смажимо, помішуючи, 1 хвилину. Перекладаємо на тарілку. Вливаємо в сковороду решту олії й на середньому вогні смажимо рибу 5–6 хвилин, доки вона не буде готова (перевертаємо один раз). Потім кладемо зверху цибулеву суміш і решту кропу. Готуємо ще 1–2 хвилини.
- Розкладаємо рисову локшину по сервірувальних тарілках, зверху кладемо рибу з кропом і цибулею.
- Посипаємо зеленою цибулею. Негайно подаємо до столу разом із традиційними смаженими овочами по-в’єтнамськи «рау сао» й соусом.




Невдовзі після цього ви й не помітите, як на вашому столі опиниться портативна газова плитка та сковорода з рибою, що шкварчить в олії, попередньо маринованою в куркумі й приправленою гілочками свіжого кропу. Саме ці два інгредієнти разом надають рибі весь її унікальний аромат і смак. Крім того, тут важливо зазначити, що використання кропу у в’єтнамській кухні (та й узагалі в південноазійській кухні) — явище радше виняткове. Тому кріп тут ви побачите лише в ча ка й, власне, більше в жодній іншій страві. Іноді під час приготування ча ка до сковороди також кладуть локшину.
КОМЕНТАРІ