Вишневий пиріг

Навіщо люди вигадали пироги? Думаєте, лише тому, що це було смачно? От і помиляєтеся: пироги були розв’язанням питання життєвої необхідності, можна навіть припустити — питання виживання людства. Тому я ризикну здійснити коротку екскурсію в історію походження пирогів.

У давні часи, вирушаючи в тривалі подорожі (особливо морські), люди часто потребували поживної їжі, яка довго зберігається й легко транспортується. Одним із розв’язань цієї проблеми було перевезення в таких подорожах «живого м’яса» — дрібних тварин, птиці тощо. Утім, такий спосіб підтримання запасів їжі в дорозі був доволі клопітким і вимагав додаткового місця для корму цим тваринам. Винайдення технології виробництва борошна із зернових і процесу випікання хліба з тіста допомогло людям знайти для таких випадків прийнятніші джерела харчування.

Давньоєгипетські мореплавці брали із собою в плавання пласкі ламкі коржі з проса, які називалися «дхурра». Давні римляни запасалися в дорогу печивом із полби — так званим «буцеллумом».

Перші пироги в Єгипті готували з різних видів зернових — проса, ячменю, жита або пшениці. Вони могли мати довільну форму й являли собою пласкі галети або печиво, до яких іноді додавали мед. Докази цього археологи знайшли в гробниці фараона Рамзеса II, який правив Єгиптом у 1279–1213 роках до нашої ери. Також згадки про пиріг із куркою виявили в шумерських глиняних табличках, датованих 2000 роком до нашої ери.

Вважається, що першими вигадали тісто для пирогів давні греки. У п’єсах Арістофана (V століття до н. е.) трапляються згадки про солодкі пиріжки з фруктовою начинкою. Ніхто, щоправда, не може точно стверджувати, з чого робили тісто для таких пиріжків, однак відомо, що давні греки вже тоді розуміли різницю між пекарем і кондитером (до тіста для солодких пирогів вони обов’язково додавали жир). Давні римляни готували тісто для пирогів із борошна, води й оливкової олії — це давало змогу зберігати м’ясну начинку в пирогах соковитою та ніжною. Римляни також традиційно додавали до пирогів яйця. Із найвідомішої кулінарної книги часів Давнього Риму «Апіціус» відомо, що найпопулярнішим серед римлян пирогом була «плацента», більше схожа на сучасний чизкейк. Саме плаценту римляни використовували як підношення своїм богам. Із розвитком доріг у Римській імперії кулінарні секрети приготування пирогів поширилися по всій Європі.

Середньовічні кухарі мали обмежений доступ до професійних печей — через дорожнечу їх будівництва й велику потребу в паливних матеріалах. Тому більшість пирогів готували на відкритому вогні. Такі пироги переважно були закриті тістом знизу й з боків і запікалися в сковороді. Зверху начинка в пирозі була або відкритою, або її частково закривали «плетінкою» з тонких смужок тіста. Тісто за такого способу запікання часто не їли, оскільки воно підгорало, — це тісто слугувало лише для приготування та зберігання начинки, заради якої, власне, і готували весь пиріг. Ті, хто був біднішим і не міг використовувати для цієї ж мети дороге борошно, готували такі страви в глиняних формах.

Перша згадка слова «пиріг» (pye) трапляється в британських літописах ще у дванадцятому столітті, однак «у його сучасному смисловому значенні воно з’явилося лише на початку XIV століття» (Оксфордський тлумачний словник).

Відтоді пироги зазнали істотних змін — як у різних видах тіста, з якого їх випікають, так і в незліченних варіаціях начинки. Ми пропонуємо вам рецепт доволі скромного на вигляд вишневого пирога, але це лише зовні. Адже його смак понад усякі похвали. Раджу спробувати. У цьому рецепті немає нічого складного.

(форма діаметром 26 см)

Інгредієнти:

• 550 грамів вишні без кісточок (свіжої, замороженої або консервованої)
• 200 грамів борошна
• 170 грамів розм’якшеного домашнього вершкового масла
• 120 грамів дрібного цукрового піску
• 3 великі курячі яйця
• 7 грамів розпушувача для тіста
• 30 мл лимонної горілки
• Цедра половини лимона (подрібнити)
• 30 грамів мигдалю (очистити, обсмажити й дрібно порубати)
• 20 грамів какао
• Кілька крапель мигдалевої есенції
• Кілька крапель лимонної есенції

Приготування:

1. Вмикаємо духовку й нагріваємо її до температури 170 градусів.
2. Збиваємо яйця із цукром протягом 5–7 хвилин, доки маса не стане густою й не збільшиться у 2–3 рази. Невеликими порціями додаємо вершкове масло й продовжуємо збивати, доки суміш не стане однорідною.
3. Потім всипаємо борошно, попередньо змішане з розпушувачем, і вливаємо лимонну горілку. Добре перемішуємо.
4. Ділимо тісто на дві частини. До однієї додаємо лимонну цедру й лимонну есенцію, до другої — какао та мигдаль.
5. У змащену маслом форму, у самий центр, викладаємо столову ложку тіста з какао, а поверх нього — столову ложку тіста із цедрою. Робимо так, доки не використаємо обидва види тіста. Наприкінці необхідно буде енергійно струснути форму кілька разів, щоб поверхня тіста вирівнялася.
6. Викладаємо зверху на тісто вишню й відправляємо пиріг запікатися на 40–45 хвилин (тісто не повинно липнути до зубочистки).
7. Виймаємо пиріг із духовки й даємо йому повністю охолонути.