Венеційські карнавальні галані, або хрустики, яким понад п’ятсот років

Смажені в олії хрустики, посипані цукровою пудрою, є традиційною випічкою, яку у великій кількості готують і продають (часто просто посеред вулиці) на одному з найзнаменитіших у Європі фестивалів — венеційському Карнавалі масок (італ. — Carnevale di Venezia). Це надзвичайно красиве костюмоване свято відбувається щороку в лютому, і його останній день припадає на «Жирний вівторок», після якого починається Великий піст, що триває сорок днів — до самого Великодня. На нього з’їжджаються мільйони туристів з усіх куточків планети. І це не фігура мови — наприклад, минулого 2016 року на венеційському карнавалі побувало загалом понад три мільйони приїжджих!

Кажуть, що венеційський карнавал уперше провели 1162 року на честь перемоги «Найяснішої республіки» над Патріархом Аквілеї Ульріко де Тревеном. Венеційці зібралися тоді на площі Сан-Марко й почали танцювати, славлячи своїх воїнів-переможців. В епоху Ренесансу цей день був узаконений і став офіційним державним святом. Протягом кількох століть завдяки цьому карнавалу жителі Венеції підтримували імідж республіки в усьому світі. 1797 року за правління короля Австрії Франца II (період, коли Венеційська республіка перебувала під владою Австрійського королівства) карнавал було скасовано, а носіння масок суворо заборонено. Карнавал повернувся на вулиці Венеції лише через 182 роки! Це рішення було ухвалене урядом Італії з метою «повернути колишню історичну славу й культурні традиції Венеції».

Однією з найзначущіших подій карнавалу є змагання за «la maschera più bella» (найкрасивішу маску), у якому суддями виступають усесвітньо відомі модельєри й дизайнери. Слід зазначити, що більшість масок, які можна зустріти на венеційському карнавалі, мають свої імена, значення й навіть історії. Відомі маски Баута, Коломбіна, Медіко делла песте (Доктор-Чума), Моретта, Вольто, Панталоне, Арлекіно та інші. Машерарі (венеційськ. — mascherari) — так у Венеції називають майстрів із виготовлення масок — ухвалили свій перший статут ще у квітні 1436 року. Вони зараховували себе до цеху художників, і їхні маски коштували чималих грошей. Як, власне, і сьогодні.

Карнавал триває два тижні, і весь цей час вулицями Венеції розносяться спокусливі пахощі галані та фріттеле — багатовікових незмінних супутників цього веселого свята.

У різних регіонах Італії галані, що до болю нагадують нам наші хрустики, називаються по-різному: к’якієре, фраппе, кенці, бугіє… але лише галані, які готують у Вероні й Венеції, асоціюються з карнавалом і мають характерну прямокутну форму з розрізом посередині. До тіста для галані додають граппу або вино. Завдяки цьому випічка стає такою повітряною. Найкращі галані венеційці називають «vaporoso», що означає «пароподібний».

Інгредієнти:

• 200 грамів звичайного борошна
• 1 столова ложка домашнього вершкового масла (розділити на невеликі шматочки)
• 1 куряче яйце
• 1 яєчний жовток
• 50 мл сухого білого вина
• 1,5 столової ложки цукру-піску
• Половина кавової ложки солі
• Очищена соняшникова олія (для смаження)
• Цукрова пудра (для посипання)

Приготування:

У разі приготування тіста в кухонному комбайні:

1. Викладаємо в нього дві третини борошна й шматочки вершкового масла. Вимішуємо, доки вони повністю не перемішаються. Додаємо яйце, жовток, цукор, сіль, вино й перемішуємо. Потім додаємо решту борошна й замішуємо, доки тісто не стане щільної консистенції з гладкою поверхнею. Тісто має зібратися в кулясту грудку й не липнути.

У разі приготування тіста вручну:

1. Всипаємо в миску 130 грамів борошна. Змішуємо з маслом.
2. Додаємо яйце, жовток, цукор, сіль і вино. За допомогою великої дерев’яної ложки змішуємо всі інгредієнти.
3. Поступово, невеликими порціями, всипаємо в миску решту борошна. Вимішуємо, доки не утвориться еластичне гладке тісто.
5. Викладаємо його на посипану борошном дошку й розкачуємо так тонко, як тільки це можливо. Що тонше, то краще. За допомогою кулінарного ножа-коліщатка розрізаємо тісто на прямокутники розміром 5×8 см. Усередині кожного прямокутника робимо надріз (це допоможе вам під час смаження).
6. Нагріваємо в казанку один літр олії й невеликими порціями обсмажуємо наші прямокутники з тіста, кілька разів перевертаючи їх, доки з обох боків не з’явиться золотиста скоринка. Готові галані викладаємо на паперові рушники, щоб увібрати зайву олію.
7. Перш ніж посипати наші венеційські хрустики цукровою пудрою, даємо їм повністю охолонути.
8. Галані зберігаються за кімнатної температури до трьох тижнів.