Десерт «Малиновий фул»

Із задоволенням хотів би представити вам рецепт британського малинового десерту «Фул». Це класична солодка страва, яка останнім часом майже повністю зникла з меню пересічної британської родини.

В англійській національній кухні фруктовий фул разом з аналогічним десертом під назвою «трайфл» були згадані майже одночасно — у 1598 році. Традиційно ці солодкі страви готували з бісквітного коржа або бісквітного печива, просоченого вишневим лікером чи солодким вином (вишнівкою), фруктів і заварного крему. Зверху такі десерти прикрашали збитими вершками. Шари бісквіта й крему часто заливали фруктовим желе. Такий десерт традиційно складався з трьох-чотирьох шарів.

Від шістнадцятого до вісімнадцятого століття англійці нерідко називали трайфлом і фруктовий фул, доки Ганна Гласс, популярна британська кулінарна письменниця, у своїй книзі «Мистецтво кулінарії — просто й легко» (1747 рік) не провела між цими двома солодкими стравами чіткої межі: «трайфл завжди включає до своїх інгредієнтів желатинове желе».

Хоча походження фруктового фулу часто відносять до середини п’ятнадцятого століття, перший написаний рецепт цього десерту побачив світ лише у сімнадцятому. Чому для цього десерту використали таку дивну назву, досі не зовсім зрозуміло. Деякі фахівці вважають, що вона утворилася від французького слова «fouler», яке означає «кришити» або «чавити» (у контексті пресування винограду для вина). Однак це припущення свого часу відхилила редакція Оксфордського тлумачного словника як необґрунтоване й несумісне з раннім тлумаченням цього слова.

Фруктовий фул — це делікатний і дуже легкий весняно-літній десерт, дещо більше, ніж просто фрукти зі збитими вершками, підсолодженими цукром. Фул можна приготувати практично з будь-яких фруктів — навіть кісточкових, таких як манго чи персики, наприклад. Однак найкраще він виходить із ягід, особливо з полуниці або малини.

Для густішої консистенції до фруктового фулу іноді додають желатин або яйця, але, виходячи з нашого досвіду, це не найкраще рішення. Яйце для фулу — цілком зайва розкіш, а желатин робить його схожим на ненависне особисто мені, отруйно-строкате магазинне желе сімдесятих-вісімдесятих років.

У нашому випадку ми перебили в пюре не всю малину, як роблять багато хто, а лише половину: решту ягід поклали цілими, додали цукор і все разом обережно перемішали зі збитими вершками. Вийшли вершки красивого блідо-рожевого відтінку з цілими ягодами малини. Утім, якщо ваша малина достатньо стигла й солодка, ви можете зменшити кількість цукру в десерті вдвічі.

Ми додали до нашого малинового фулу трохи ванілі, однак ви можете цього й не робити… або замінити ваніль будь-яким лікером (на ваш смак).

У більшості випадків в інтернеті вам радитимуть збивати вершки холодними, однак за наявності електричного міксера проблема радше в іншому — як би не «перезбити» вершки. Добрим результатом для збитих вершків буде стан, коли піки перестануть падати.

Зазвичай цей десерт заведено подавати до столу відразу після приготування, але наш спосіб приготування фулу дає змогу зробити його за годину або навіть дві до подавання. Увесь цей час він може чекати своєї черги в холодильнику.

Інгредієнти:

• 3 склянки малини (плюс трохи для прикрашання)
• Чверть склянки цукру
• 3 столові ложки малинового лікеру
• 400 мл вершків для збивання
• Пів склянки цукрової пудри
• 8 цілих печив савоярді
• 8–10 листочків свіжої м’яти

Приготування:

1. Обережно перемішуємо в мисці половину малини, цукор і лікер. Даємо постояти 10–15 хвилин.
2. За допомогою міксера збиваємо вершки й цукрову пудру до м’яких піків.
3. Решту малини розминаємо виделкою й додаємо до збитих вершків. Обережно перемішуємо.
4. Половину савоярді ламаємо на шматочки.
5. Викладаємо в креманки ціле печиво, потім вершки та малину з лікером і цукром.
6. Прикрашаємо м’ятою та шматочками печива.