Рослини, які зроблять ваш сон якіснішим, і не тільки його. Частина тридцята

Що ж, продовжимо розповідь про гарденію і скажімо кілька слів про її вирощування.

Свідчення вирощування G. jasminoides у Китаї належать до періоду династії Сун, 960–1279 роки нашої ери, коли на картинах зображували як дикі, так і махрові форми.

Це можна побачити, наприклад, у роботах імператора Сун Хуей-цзуна та художника десятого століття Сюй Сі. За часів династії Юань, 1271–1368, зображеннями гарденій оздоблювали лакований посуд, а за династії Мін, 1368–1644, малюнки гарденій наносили на порцеляну. У традиційній китайській медицині квітку гарденії називали «чжи-цзи» й вважали народним засобом проти жовтяниці, набряків і гарячки. Англійський державний діяч сер Джон Барроу бачив гарденії у розсадниках Гуанчжоу в Китаї 1794 року.

До Європи гарденія потрапила через Капську колонію на півдні Африки, яку заснували 1652 року і яка слугувала проміжною станцією між Нідерландами та Азією. Там Даніель де Марец, керівник голландських маєтків Вільгельма III, зібрав матеріал, що у 1680-х роках потрапив до гербарію англійського натураліста Ганса Слоуна. Шведський натураліст Даніель Соландер повідомив, що живі рослини 1744 року доправив до Сполученого Королівства з Капської колонії на британському ост-індському кораблі «Годолфін» капітан Вільям Гатченсон, який передав гарденії ботаніку Річарду Ворнеру з Вудфорд-Роу, Ессекс.

Повідомляють, що рослина залишалася у цвіту протягом більшої частини подорожі. Однак Ворнер не міг її розмножити, доки ботанік Джон Елліс не порекомендував Джеймса Гордона, садівника з Майл-Енду. Гордон досяг успіху в серпні 1757 року, після чого рослини добре продавалися. Кожна зрізана рослина коштувала п’ять гіней. У Сполучених Штатах гарденії вперше почали вирощувати 1762 року.

За вирощування у Великій Британії Gardenia jasminoides здобула нагороду Королівського садівничого товариства «За заслуги перед садом». Високо оцінену за ароматні літні квіти й привабливе листя рослину широко використовували для живоплотів та екранів.

Гарденія добре приживається як садова рослина у відкритих садах теплого помірного й субтропічного клімату. Gardenia jasminoides витривала у теплих зонах США та Великої Британії, де мінімальна температура зовнішнього повітря не має опускатися нижче 5 °C. Гарденії потрібні добрий дренаж і сонячне або напівзатінене місце. Вона також віддає перевагу кислому ґрунту з pH від 5,0 до 6,5. У широтах із помірним кліматом гарденію зазвичай вирощують як кімнатну рослину або в теплицях. Якщо ґрунт недостатньо кислий, багато поживних речовин, особливо сполуки заліза, будуть недоступними для рослини, оскільки не розчиняються у воді й тому не засвоюються корінням. Коли це відбувається, у гарденій починає розвиватися хлороз, головною ознакою якого є пожовтіння листя. До ґрунту можна додати хелат заліза для зниження pH; можливо, це варто робити періодично, якщо для поливання переважно використовують жорстку воду.

(далі буде)