2U — Cibus est amor!
Здоровий спосіб життя

Від чого потрібно відмовитися, щоб жити довго. Частина двадцять шоста

ДО ОБРАНОГО

 

Арт Крамер, доктор філософії, директор-засновник Центру когнітивного здоров’я та здоров’я мозку Північно-Східного університету, мав змогу провести МРТ-дослідження Котелко, коли вона була жива. Коли він запитав її, чому ніколи не бачив фотографій її стрибків із жердиною, вона відповіла: «На жаль, мені довелося відмовитися від цього, коли мені виповнилося вісімдесят років».

Від чого потрібно відмовитися, щоб жити довго. Частина двадцять шоста фото 1

Серед іншого МРТ показала, що ділянки білої речовини в її мозку були подібними до таких у жінок на десятиліття молодших. Ці ділянки мозку беруть участь у міркуванні, плануванні та самоконтролі. Іншими словами, вони належать до тих, чиї функції найбільше зазнають впливу старіння.

Вивчення нових мов.

«З’являється дедалі більше наукових доказів того, що вивчення нового впродовж усього життя має нейропротекторну дію», — каже Крамер. (Цікавий факт: 103-річна тітка Крамера зараз уперше вивчає італійську мову.)

Це не обов’язково має бути нова мова, але мови можуть приносити особливу користь. Невелике дослідження, проведене 2019 року серед дорослих віком від п’ятдесяти дев’яти до сімдесяти дев’яти років, показало, що в тих, хто брав участь у чотиримісячній програмі вивчення другої мови, істотно поліпшилися когнітивні функції. Цей цікавий висновок узгоджується з дослідженням 2014 року, в якому повідомлялося, що учасники, які розмовляли двома мовами, зберегли більше своїх основних когнітивних здібностей навіть у досить похилому віці. Серед них були й люди, які вивчили другу мову пізніше, уже в другій половині життя.

Квілтинг (або фотографія).

Від чого потрібно відмовитися, щоб жити довго. Частина двадцять шоста фото 2

У знаковому дослідженні, проведеному Деніз С. Парк, докторкою філософії та директоркою з досліджень Центру життєвого довголіття Техаського університету в Далласі, одну групу дорослих віком від шістдесяти до дев’яноста років випадковим чином розподілили на навчання клаптикового шиття, цифрової фотографії або обох занять (навичок, що активують робочу пам’ять, епізодичну пам’ять і мислення) приблизно по 16 годин на тиждень упродовж трьох місяців. Іншій групі доручили менш вимогливі завдання, як-от розгадування кросвордів і спілкування. Які висновки? «Вивчення клаптикового шиття й фотографії дає набагато вагоміші результати», — каже Парк.

Тестування наприкінці тримісячного періоду показало, що в учасників групи формального навчання поліпшилися пам’ять і швидкість оброблення інформації порівняно з контрольною групою. Автори припустили, що справа не лише в навчанні, а й у соціальному середовищі та необхідних перцептивно-моторних навичках.

«Я думаю, що сучасні люди недооцінюють вплив соціалізації», — каже Парк. Багато інших видів діяльності можуть принести таку саму користь.

«Мати інтереси справді важливо, але ви повинні бути спроможними собі це дозволити», — переконує нас науковиця.

 (далі буде)

ПОДІЛИТИСЯ РЕЦЕПТОМ

КОМЕНТАРІ

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Коментар з’явиться на сайті після перевірки.