Рослини, які зроблять ваш сон якіснішим, і не тільки його. Частина двадцять шоста

Квітка Chlorophytum comosum Vittatum.

Квіти хлорофітуму чубатого утворюються у вигляді довгого розгалуженого суцвіття, що може сягати 75 см завдовжки й зрештою згинається донизу, щоб торкнутися землі. Спочатку квітки розташовані групами по 1–6 штук з інтервалами вздовж стебла суцвіття. Кожне гроно міститься біля основи приквітка завдовжки 2–8 см, або 0,8–3,1 дюйма, який зменшується до кінця суцвіття. Більшість квіток, що утворюються, спочатку відмирають, тому відносно всього суцвіття цвітіння досить рідке.

Окремі квітки зеленувато-білі, на квітконіжках завдовжки близько 4–8 мм. Кожна квітка має шість листочків оцвітини з потрійним жилкуванням, завдовжки 6–9 мм, трохи закритих або човноподібних на кінцях. Тичинки складаються з пиляка, що виробляє пилок, завдовжки близько 3,5 мм та нитки такої самої або трохи більшої довжини. Центральний стовпчик має довжину 3–8 мм. Насіння утворюється у коробочках завдовжки 3–8 мм на квітконіжках, які видовжуються до 12 мм.

Суцвіття несуть відростки на кінчиках гілок, які з часом звисають і торкаються ґрунту, розвиваючи додаткові корені. Стебла суцвіття у деяких джерелах називають «столонами», однак цей термін правильніше вживати щодо стебел, які не несуть квіток і мають корені у вузлах.

Таксономія.

Перший офіційний опис Chlorophytum comosum зробив шведський натураліст Карл Петер Тунберг під назвою Anthericum comosum у ботанічній праці Prodromus Plantarum Capensium 1794 року, присвяченій рослинам Південної Африки. Згодом вид переносили до низки різних родів, зокрема Phalangium, Caesia, Hartwegia Nees і Hollia, доки 1862 року Жакен не відніс його до нинішнього роду Chlorophytum.

Деякі автори плутають цей вид із Chlorophytum capense, але це інший вид.

Внутрішньовидова мінливість.

Хлорофітум чубатий, який вирощують у горщиках, описано у трьох різновидах. Автонім C. comosum var. comosum має вузьке стрічкоподібне листя й трапляється на узліссях; C. comosum var. bipindense має ширші черешкові листки зі смугами на нижньому боці, а суцвіття у два–три рази довші за листя; нарешті C. comosum var. sparsiflorum також має ширше листя, що звужується до основи, зазвичай без черешків і смуг на нижньому боці, а суцвіття до двох разів довші за листки. Останні два таксони мешкають у тропічних лісах і раніше були описані як окремі види, але ботаніки Аксель Дальберг Поульсен та Інгер Нордал 2005 року понизили їх до різновидів C. comosum.

Повідомляють, що визначення меж видів усередині роду Chlorophytum ускладнене, можливо, через кілька еволюційних відгалужень у лісове середовище, які спричинили надто подібні морфологічні ознаки, щоб надійно розрізняти окремі види. На підтвердження цього наводять широке поширення більшості таксонів у цьому роді й слабке розсіювання насіння, що приводить до висновку про глибшу еволюційну розбіжність між таксонами.

(далі буде)