Рослини, які зроблять ваш сон якіснішим, і не тільки його. Частина чотирнадцята

Англійський плющ. Користь для здоров’я.

6. Потенційно може мати антибактеріальні властивості.

Окрім своїх потенційних антибактеріальних властивостей, плющ також має певні антигельмінтні й протипаразитарні властивості, що, можливо, робить його ідеальним засобом для знищення кишкових глистів і вошей. Ви можете очистити свій кишківник, а також зовнішньо нанести екстракт або відвар плюща на волосся, щоб позбутися вошей!

Невелике застереження: деякі люди скаржаться, що прямий контакт листя плюща й препаратів із нього зі шкірою призводить до подразнення, тому, якщо у вас чутлива шкіра, наносьте лікарський засіб обережно й потроху, спостерігаючи за реакцією свого організму. Пероральне вживання препаратів з англійського плюща медики здебільшого вважають безпечним. Однак, якщо ви вагітні, уникайте використання добавок або олій із плюща, оскільки концентрована суміш хімічних сполук у складі рослини може виявитися для вас дуже шкідливою. Як завжди в подібних ситуаціях, спочатку поговоріть із лікарем, який вас лікує, або досвідченим фармацевтом, перш ніж вносити будь-які серйозні зміни у свій режим лікування.

7. Токсичність та етномедичне (застосовуване в певного етносу, тобто народу) використання.

Хоча ягоди плюща можуть бути дещо отруйними для людини, екстракти плюща входять до складу сучасних лікарських засобів проти кашлю й успішно в них застосовуються. У далекому минулому (ще за часів Стародавнього Риму) листя та ягоди плюща вживали перорально як відхаркувальний засіб для лікування захворювань верхніх дихальних шляхів і бронхіту. У 1597 році уславлений британський ботанік і травник Джон Джерард, який написав всесвітньо відому працю «Загальна історія рослин», рекомендував воду, настояну на листі плюща, для промивання запалених очей або очей, що сльозяться.

Водночас листя плюща спричиняє в деяких людей тяжкий контактний дерматит. Люди, які мають таку алергію (загострену гіперчутливість четвертого типу), так само тяжко можуть реагувати на моркву та інших представників Apiaceae, оскільки вони містять той самий алерген — фалькаринол.

Численні дослідження показали, що екстракт Hedera helix містить альфа- й бета-гедерин (α-гедерин і β-гедерин), фалькаринол, діде­гідрофалькаринол, рутин, кавову кислоту, хлорогенову кислоту, еметин, нікотифлорин, гедерасапонін B і гедеракозид C. Однак лише три екстраговані компоненти з названих було виявлено більш ніж у 1,5% листя європейського плюща: гедеракозид C — 15,69%, хлорогенова кислота — 2,07% і рутин — 1,62%. Інші компоненти виявляли в дуже малих кількостях (менш як 1%) або в деяких дослідженнях не виявляли взагалі.

Через велику кількість сапонінів у листі та плодах плюща він також, хоч і меншою мірою, токсичний для таких тварин, як, наприклад, кролики, і може навіть призвести до анемії.

(далі буде)