Рослини, які зроблять ваш сон якіснішим, і не тільки його. Частина одинадцята

Англійський плющ.

Ще одна чудова рослина за версією NASA, яка чудово підходить для будинків і квартир людей, що страждають від алергії, астми й інших недуг дихальних шляхів, а також для всіх, хто шукає потужний засіб для очищення повітря та поліпшення нічного сну. Крім того, вона зменшує ризик перенесення повітрям різної плісняви. Цю рослину легко вирощувати, і їй не потрібно багато світла, але водночас вона може бути доволі отруйною, тому її слід тримати поза досяжністю маленьких дітей і домашніх тварин. Отже, найкраще вона виглядатиме в підвісному кошику на висоті 1,5–2 м. Ідеться про англійський плющ.

Hedera helix, або плющ звичайний, плющ англійський, плющ європейський чи просто плющ, — вид квіткової рослини з роду плющ родини аралієвих, що походить із більшої частини Європи й Західної Азії. Нестримна вічнозелена ліана під назвою плющ, що чіпляється за все, що має виступи й нерівності, знайома багатьом своєю незмінною присутністю в покинутих садах, на пустирях та в інших диких місцях, де вона росте на стінах, парканах, стовбурах дерев тощо. Завдяки своїй витривалості й схильності швидко рости без будь-якої участі людини плющ набув великої популярності передусім як декоративна рослина. Водночас багато рослин цієї родини, які «втекли» з будинків, натуралізувалися за межами свого природного ареалу й безперешкодно ростуть у незліченних обжитих і диких районах планети далеко від місця свого народження.

Синоніми ботанічної назви плюща — Hedera acuta, Hedera arborea («деревоподібний плющ»), Hedera baccifera та Hedera grandifolia.

Класичне латинське слово «hedera» означає «плющ», воно споріднене з грецьким «χανδάνω» («хандано») — «брати, хапати». Обидва зрештою походять від праіндоєвропейського «гьед», що означає «хапати, схоплювати, брати». «Helix» походить від давньогрецького «ἕλιξ» («спіраль») і від латинського «helicem» («спіраль», «спіралеподібний»), уперше використаного приблизно 1600 року.

Давні греки вважали плющ священною рослиною, адже він урятував самого бога Діоніса, і ось як це було:

Всемогутній і грізний Зевс покохав юну царівну Семелу й на знак своєї любові пообіцяв виконати будь-яке її прохання. Тоді богиня Гера, яка люто ненавиділа Семелу й палко бажала її смерті, підмовила царівну просити Зевса, щоб він постав перед нею в усій своїй величі. Бог-громовержець не міг відмовити Семелі, оскільки дав слово. Коли він з’явився, захиталася земля, вдарили блискавки, зайнявся й обвалився палац. Охоплена жахом Семела знепритомніла й упала на землю, а полум’я охопило її. Підступність Гери вона зрозуміла вже надто пізно…

У помираючої Семели народився син Діоніс. У лавині вогню дитина здавалася приреченою на неминучу смерть, але хіба міг загинути син самого Зевса?! Із землі звідусіль почав рости густий плющ. Він укрив дитину своєю густою зеленню й урятував від смерті. Діоніс виріс і став прекрасним та могутнім богом вина, богом сили, радості й родючості. Вічнозелений плющ разом із виноградною лозою став символом влади Діоніса.

(далі буде)