Алкоголізм. Короткострокові наслідки вживання алкоголю

Ризик появи алкогольної залежності існує вже в разі вживання малих доз алкоголю на ранніх стадіях і підвищується прямо пропорційно разом зі збільшенням його кількості та звиканням до такого обсягу випитого з нагоди спиртного аж до тієї точки постійної інтоксикації організму, яка називається «пияцтвом». На жаль, такого ризику найбільшою мірою зазнають саме молоді люди.

Для алкоголізму характерні дедалі більша терпимість до спиртних напоїв (це означає, що людина може випити дедалі більше алкоголю) і фізична залежність від них, яка позбавляє того, хто п’є, можливості контролювати цей процес. Фізична залежність від алкоголю, своєю чергою, призводить постраждалу особу до появи в організмі серйозних причин, що різко знижують її здатність припинити пияцтво. Алкоголізм може спричинити несприятливі наслідки для психічного здоров’я, стати причиною низки психічних захворювань, а також збільшення ризику суїциду. Депресивний настрій — звичайний стан людей, які багато й часто п’ють.

Ознаками, що свідчать про можливу наявність алкоголізму, є збільшення кількості вживаних міцних напоїв, помітна заклопотаність пошуками випивки на шкоду іншим видам життєвої активності, постійні обіцянки кинути пити та їх невиконання, нездатність згадати, що було сказано чи зроблено під час уживання алкоголю (так звані провали в пам’яті), зміни на особистісному рівні, пов’язані з уживанням алкоголю, відмова визнавати надмірне вживання алкоголю та пошуки виправдання для цього, дисфункція чи інші проблеми, що виникають у зв’язку з пияцтвом на роботі або в школі, втрата інтересу до своєї зовнішності й особистої гігієни, часті респіраторні інфекції, зростання збудливості.

Поява достатньої кількості алкоголю в крові (0,3–1,2%) призводить до загального поліпшення настрою й навіть ейфорії (відчуття «щастя»), підвищує впевненість у собі та товариськість, знижує збудливість, спричиняє приплив крові, що призводить до почервоніння обличчя, веде до порушення м’язової координації й хибних суджень. Збільшення алкоголю в крові до 0,9–2,5% може стати причиною летаргічного або седативного ефекту, порушення орієнтації та рівноваги, затуманення зору. Збільшення алкоголю в крові до 1,8–3% веде до глибокої дезорієнтації в навколишньому світі, незв’язного мовлення, запаморочення й блювання. Якщо довести кількість алкоголю в крові до 2,5–4%, то може статися ступор, втрата свідомості, випадіння пам’яті, блювання (що в непритомному стані може призвести до удушення). Вміст алкоголю в крові від 3,5% до 8% може призвести до коми (непритомного стану), яка загрожує життю, респіраторної депресії та, можливо, фатального алкогольного отруєння.

У разі вживання будь-яких напоїв, що містять алкоголь, керування автомобілем чи іншим транспортним засобом, а також робота, пов’язана зі складними й великими механізмами, значно збільшують ризик надзвичайних подій. У багатьох країнах на законодавчому рівні передбачені серйозні покарання за це. У таких випадках стан алкогольного сп’яніння, як правило, поглиблює провину порушника. У різних країнах по-різному встановлено межу максимального рівня сп’яніння, що дає змогу керувати транспортним засобом. Наприклад, у країнах Скандинавії та Балтії, а також у Китаї цей ліміт становить 0,2%, у Росії — 0,35%, у Німеччині — 0,3–0,5%, у більшості інших країн Європи — 0,5%, у США — 0,4–0,8%, а у Великій Британії та Канаді — 0,8%. Усі ці відмінності пояснюються культурними й гастрономічними особливостями в культурі та традиціях кожного народу. В Україні обмеження щодо граничного вмісту алкоголю в крові під час керування ТЗ дорівнюють 0,2%.

(далі буде)