Види тофу та як їх використовувати? Частина друга

Тофу середньої або середньо-твердої щільності.

Коли ви розріжете шматок тофу середньої або середньо-твердої щільності, то помітите невеликі порожнини між шарами сирної маси. Такий тофу трапляється в Ченду (провінція Сичуань, Китай), і його використовують для приготування «мапо тофу». У процесі кипіння кубики тофу вбирають через такі каверни соус і приправи, щоб донести особливий аромат умамі до культової страви сичуанської кухні, яка готується.

Тофу середньої або середньо-твердої щільності вважається в Китаї «звичайним» тофу. Подібний продукт може бути маркований у магазині просто як «тофу» без додаткових уточнень щодо його консистенції або текстури.

Твердий тофу.

Твердий тофу, який витримували трохи довше, важчий за тофу середньої або середньо-твердої щільності. Перебитий у блендері або натертий на тертці, він дуже нагадує рикоту й чудово підходить для різних салатів. Твердий тофу не містить стільки води, скільки її є в попередніх видах. Твердий тофу має змішану текстуру, тому ним можна замінювати як тофу середньої щільності, так і, у крайньому разі, дуже твердий тофу.

Екстратвердий тофу.

Для смаження тофу вибирайте твердий або дуже твердий тофу. Перший може забрати у вас трохи більше часу на обсмажування, тому що в ньому більше вологи, але смажений твердий тофу добре вбирає будь-які аромати просто тому, що він не такий щільний, як дуже твердий тофу.

Дуже твердий тофу також обсмажується швидше, ніж твердий, із меншим ризиком прилипання, тому що в блоці менше залишкової рідини; у результаті на ньому може утворитися хрусткіша й красивіша скоринка, ніж у випадку з твердим тофу, хоча смак у нього водночас буде іншим.

Підсмажте дуже твердий тофу, а потім варіть його в соусі із соєвого мирину та кунжутної олії.

Можна обсмажити на сковороді обидва види тофу — залежно від настрою або того, що вдалося купити в магазині. Незалежно від типу, тофу слід нарізати шматочками й злегка посолити. Потім залишити на паперових або чистих кухонних рушниках, щоб він підсох протягом 15 хвилин, перш ніж насухо промокнути й приготувати.

Загалом твердий і дуже твердий тофу найзручніші в приготуванні, тому що вони універсальні. Вони гарні саме своєю текстурою — досить пухкі, щоб увібрати аромат інгредієнтів, з якими готуються, і водночас досить щільні, щоб їх можна було готувати без ризику, що вони розваляться.

Супертвердий тофу.

Коли тофу постачається у вакуумному пакованні, його часто називають супертвердим із позначкою «з високим вмістом білка». Це тофу, настільки твердий, що ви без побоювань можете тримати руками цілий блок, тоді як м’якші види тофу можуть при цьому переламатися. Це зовсім не обов’язково погано. Наприклад, ви можете натерти супертвердий тофу на тертці й використати в начинці для пельменів. Ви також можете нарізати його тонкими скибочками, вкрити соєвим соусом і обсмажити до хрусткої скоринки, поклавши потім на бутерброд або в салат.

Тоді як інші види тофу можуть потребувати попереднього підвішування в марлі для видалення надлишку води, саме цей тофу вам достатньо лише промокнути насухо паперовим рушником перед використанням. Якщо вам потрібно зберігати залишки супертвердого тофу, поводьтеся з ним, як з іншими блоками тофу: покладіть його в ємність із водою й міняйте воду кожні три дні.

Тофу — захопливий інгредієнт, яким можна вдосконалювати вегетаріанські страви або страви, яким потрібне додаткове джерело білка. Не бійтеся експериментувати з різними видами тофу.