Усе про спеції. Кардамон. Частина дев’ята

Встановлено, що олія зеленого кардамону знижує біль у щурів із запаленими й опухлими лапами. Спосіб її дії на гризунів подібний до того, якого досягають за допомогою аспірину.

Екстракт зеленого кардамону під час лабораторних випробувань уповільнював ріст деяких видів дріжджових грибків (наприклад, Candida).

У дослідженні, присвяченому безпечності їжі при зараженні сальмонелою, ефірна олія зеленого кардамону знижувала кількість таких небезпечних бактерій у молочних продуктах та огірках шляхом руйнування бактеріальних мембранних білків.

Екстракт чорного кардамону та його ефірні олії здатні уповільнювати або зупиняти ріст багатьох видів бактерій і грибків у пробірках. Ефірна олія в цих випадках була особливо ефективною. Вона зменшувала ріст серед найбільшої кількості протестованих видів (Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Bacillus pumilus, Staphylococcus epidermidis і Saccharomyces cerevisiae).

Зверніть увагу, однак, що це були попередні результати, які не перевірялися на людях або тваринах. Для отримання точніших відомостей потрібні подальші клінічні дослідження, які могли б підтвердити (або спростувати), чи може кардамон ефективно боротися з інфекціями, спричиненими згаданими мікроорганізмами.

Екстракти як зеленого, так і чорного кардамону пригнічують ріст кількох видів мікроорганізмів, що постійно присутні у флорі ротової порожнини та відповідають за появу карієсу.

Історично кардамон застосовували для освіження дихання і навіть для допомоги курцям — із метою позбавлення цієї шкідливої звички (особливо при використанні в нікотиновій смолі), але сьогодні потрібні додаткові дослідження, щоб визначити, чи поліпшують його антибактеріальні властивості мікрофлору ротової порожнини.

Нижче ми обговоримо деякі попередні результати досліджень протиракових властивостей кардамону. Вони все ще перебувають на тваринній і клітинній стадії. Подальші клінічні експерименти мають визначити, чи корисні сполуки кардамону під час терапії раку. З огляду на сказане, за жодних обставин не намагайтеся замінити традиційні методи лікування раку кардамоном або будь-якими іншими добавками. Якщо ви хочете використовувати його як допоміжний засіб, поговоріть зі своїм лікарем, щоб уникнути будь-яких небажаних і небезпечних для вашого здоров’я дій.

Під час деяких досліджень учені встановили, що зелений кардамон захищав клітини від пошкодження ДНК вільними радикалами та уповільнював руйнування білків і жирів (тобто окиснення).

Ефірна олія зеленого кардамону також запобігала зв’язуванню хімічних речовин, що спричиняють рак, із ДНК, знижуючи ризик потенційно здатних викликати це захворювання пошкоджень ДНК.

У мишей, які отримували пероральні дози зеленого кардамону, зменшувалися кількість і розмір пухлин як раку шкіри, так і шлунка. Подібні захисні ефекти спостерігалися при призначенні кардамону до та після появи пухлин.

Зелений кардамон також блокував активацію білкового комплексу, що контролює ДНК, і зменшував вироблення інгібітора ЦОГ-2 у мишей. Подібний механізм впливу на ДНК міг би допомогти в боротьбі з раком.

Клітини раку ротової порожнини, оброблені компонентом кардамону (терпеном γ-бісаболеном), перестали рости й почали руйнуватися.

Так само під час лікування зеленим кардамоном було попереджено розмноження ракових лейкоцитів (множинна мієлома).

Природні клітини-кілери є частиною реакції імунної системи на пошук і знищення ракових клітин. Активність цих клітин посилювалася завдяки присутності зеленого кардамону.

(далі буде)